Львівська Кавова Історія: Від Австрійського Панування до Сучасних Традицій
23. 06. 2024 10872 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram
Гетьманські вали (зараз – проспект Свободи) у 1917 р.
У межах нашої недільної кавової серії, що реалізується завдяки співпраці з Торговою Маркою “Кава Старого Львова”, ми продовжуємо заглиблюватися в історію кавових традицій Львова. Сьогоднішня розповідь присвячена періоду австрійського правління, коли місто перетворилося на справжній кавовий центр, наповнений ароматом цього вишуканого напою.
Після переходу Львова під владу австрійців у 1772 році, за кілька років відбулися значні зміни. Було розібрано мури Низького замку, засипано рови та ліквідовано вали, що пролягали вздовж теперішнього проспекту Свободи. На їхньому місці з’явилася нова громадська зона для прогулянок, яка одразу здобула популярність серед міщан. Саме тут, на Гетьманських валах, почали виникати елегантні павільйони та заклади, де пропонувалися різноманітні напої, включно з кавою. Спочатку цей напій приваблював переважно австрійців, які вже мали з ним справу на батьківщині. Гетьманські вали швидко стали улюбленим місцем для відпочинку львів’ян, майданчиком для демонстрації новітніх модних тенденцій та місцем зустрічей чиновників після робочого дня. Існує цікава легенда, що у серпні 1840 року міська громада була шокована появою жінки, яка відкрито курила цигарку – цей епізод вважається одним із перших кроків до емансипації жінок.
Гетьманські Вали (тепер проспект Свободи), листівка початку XX ст. Кав’ярні стали каталізатором популяризації кави серед львівської громади. Літній павільйон відомої цукерні Вольфа перетворився на місце зустрічей “золотої молоді” та вищого світу, тоді як дерев’яні заклади приваблювали представниць давніших професій, чий яскравий одяг викликав неабияке здивування у австрійців. Сучасний вигляд львівських кав’ярень почав формуватися дещо пізніше. Ігнацій Коморовський у своїй праці “Альбом львівський” (1862) зазначав, що станом на 1829 рік у місті функціонувала лише одна кав’ярня на Валах. Інші заклади, а саме таверни, характеризувалися як не надто охайні, переповнені взимку та порожні в літній період. Якість їжі була посередньою, але ціни залишалися доступними. Тоді ж діяло п’ять цукерень та чимало пристойних крамничок без вітрин на вулицях. Важливою частиною суспільного життя були танці, які проводилися як у приватних помешканнях, так і на балах, у спеціалізованих танцювальних залах, на редутах та пікніках. Також великої популярності набули картярські ігри.
Кав’ярня “Віденська” на проспекті Свободи. Фото першої пол. XX ст. Таким був Львів у 1828 році. Відвідувачі з достатком мали змогу добре провести час, тоді як особи з обмеженими фінансами могли позичити кошти під відсотки, витрачаючи їх протягом місяця і повертаючись додому з останніми срібними монетами. Єдина на той час львівська кав’ярня мала назву “Віденська” і була збудована Карлом Гартманом. Заклад Леваковського також користувався чималою популярністю; його власник спілкувався з відвідувачами німецькою мовою, аби привабити австрійську публіку. 
Кав’ярня “Віденська”. Інтер’єр У приміщенні театру Скарбка, відомого як “Палас Ройял”, були заплановані магазини, готель, ресторани та цукерні. Однак, через його розташування у єврейському кварталі, ці проєкти не вдалося реалізувати. Перша кав’ярня, що відкрилася там, збанкрутувала всього за десять місяців, і подальші спроби також були невдалими. У 1845 році на Високому замку звели кав’ярню разом зі штучною печерою, яку охороняли два леви, що раніше прикрашали стару ратушу. Цей заклад відвідав імператор Франц-Йосиф 21 червня 1855 року. Імператор не куштував кави, натомість насолоджувався чаєм, споглядаючи святкову ілюмінацію та феєрверки, організовані на його честь. Кав’ярні виконували не лише функцію місць для відпочинку. У 1848 році “Газета Львовська” опублікувала наказ генерала Гаммерштайна про затримання осіб, які в кав’ярнях та шинках дозволяли собі зухвалі висловлювання проти австрійського уряду. Навпроти старого театру розташовувалася ресторація “Під стрільцем”, яка користувалася популярністю серед студентів університету. Вони часто проводили час за партіями у більярд, іноді пропускаючи лекції. Їх рятував один із колег, який вбігав із новиною про початок заняття професором, і тоді всі поспішали на пари. Наталка СТУДНЯ
Поширити це:
• Tweet
• Це чудова можливість дізнатися про розвиток соціальних просторів міста та його культурні особливості, що актуально для всіх, хто цікавиться історією України та кавовою культурою.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua