Ажіотаж на Харківщині: чому порожніють полиці супермаркетів та як це впливає на ціни

Зростання дефіциту продуктів харчування спостерігається у Харківській області, що стало більш відчутним після нещодавніх обстрілів. Полиці супермаркетів почали спорожніти, а мережа “АТБ” вимушено обмежила продаж певних товарів, встановивши ліміт у шість одиниць на одну особу.

Подорожчання продуктів у Харківській області триває, і полиці супермаркетів знову порожніють — після нових ракетних атак люди активніше скуповують гречку, олію та борошно. У соцмережах шириться хвиля фото й відео з порожніми полицями, а в ритейлі пояснюють, що це радше штучний ажіотаж, аніж реальний брак продовольства.

У Харкові ситуацію загострюють обстріли: з 14 по 20 вересня ворог атакував місто 13 разів. Гіпермаркет будівельних матеріалів «Епіцентр» уже вдруге за місяць потрапив під удар — безпілотник влучив у зал з будматеріалами, спричинивши пожежу. Саме це й підживлює розмови про дефіцит товарів у Харківській області, хоча в ритейлі наголошують, що порожні полиці — це штучний ажіотаж, а не реальний брак продовольства.

Які обмеження запровадили в супермаркетах

Мережа “АТБ” запровадила ліміт — не більше шести одиниць або кілограмів одного продукту на одну особу. Сергій Демченко, представник мережі, пояснив, що ці заходи спрямовані на запобігання панічним покупкам, а також на уникнення оптового скуповування товарів для подальшого перепродажу та спекуляцій. “Ми спостерігаємо формування штучного дефіциту, коли люди, охоплені панікою, масово скуповують товари”, — зазначив він.

Найбільш уразливими до панічного попиту виявилися товари соціальної категорії та тривалого зберігання, такі як борошно, крупи, яйця та соняшникова олія. Однак не всі торговельні мережі впроваджують подібні обмеження: у Novus заявили, що наразі не планують вводити ліміти, оскільки “для цього немає жодних передумов”.

Чи існує реальний дефіцит продуктів

Національний ринок продовольства України не страждає від фізичного дефіциту, наголошує Максим Гопка, керівник аналітичного відділу асоціації “УКАБ”. Країна має стабільний профіцит зернових (пшениці, кукурудзи), соняшникової олії, цукру, яєць та м’яса птиці. Імпортозалежними залишаються лише деякі категорії, зокрема риба та морепродукти (близько 80%), цитрусові, банани, кава, рис та пальмова олія.

Перспективи цін на продукти

На думку Максима Гопки, штучний ажіотаж може “сприяти зростанню рівня інфляції в найближчому майбутньому”. Водночас Наталія Колесніченко, старша економістка Центру економічної стратегії, вважає, що вплив буде незначним і короткостроковим. Довгостроковий тиск на ціни зумовлений насамперед обстрілами, які змушують виробників та логістичні компанії до адаптації та збільшення витрат.

Рекомендований запас продуктів вдома

Нутриціолог Альона Піддубна радить формувати домашній запас продуктів, якого вистачить на 3–5 днів. Цього обсягу буде достатньо на випадок тимчасових перебоїв з водопостачанням, електроенергією чи доставкою. Рекомендований ротаційний запас звичайних товарів становить близько семи днів. Щодо води, радять тримати 9 літрів питної води та 30–36 літрів технічної води на тиждень. “Купуючи вже десятий мішок гречки або п’ятнадцяту пляшку олії, ми самі сприяємо виникненню дефіциту”, — пояснює експертка.

Раніше Politeka повідомляла про дефіцит продуктів у Харкові: в ОВА розповіли, які товари зникають з полиць супермаркетів.

Також Politeka інформувала про подорожчання продуктів у Харківській області: ціни на борошно та гречку стрімко зросли.

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця інформація є надзвичайно актуальною для мешканців Харківської області та України загалом. Вона допомагає зрозуміти причини тимчасового дефіциту деяких товарів, розрізнити реальну загрозу від панічних настроїв та отримати практичні поради щодо формування домашнього запасу продуктів. Розуміння ситуації з цінами та логістикою також дозволить краще планувати свої покупки.