Коли кава запанувала у Львові: історія першої кав’ярні

Перша кав’ярня Львова: Розвінчуємо міфи та відтворюємо історію

14. 03. 2021 8107 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram

Старовинний Львів міцно асоціюється з кавою, і це не випадково. Саме тут зародилися та розвиваються донині кавові традиції. Щорічні фестивалі, атмосферні заклади, легенди, рекламні кампанії та сувенірна продукція – все це свідчить про нерозривний зв’язок міста з цим ароматним напоєм. Ми, спільно з партнером, Торговою Маркою “Кава старого Львова”, поглибимося в історію першої львівської кав’ярні.

Кава дісталася українських земель у XVII столітті. Існують припущення, що серед страв та напоїв козацької старшини була й кава, завезена з-за кордону. Деякі джерела вказують на Кам’янець-Подільський як на місце появи першої кав’ярні на території сучасної України (1670-ті роки), заснованої турками для власного користування.

До Львова кава потрапила разом із приєднанням міста до Австрійської імперії у 1772 році. Саме в австрійський період, особливо у XIX столітті, спостерігався справжній “кавовий бум”. Напій перестав бути лише домашнім задоволенням, здобувши популярність у публічних закладах – кав’ярнях.

Панорама Львова 1772 р. гравюра Франсуа Пернера

Хоча термін “каварня” є питомо українським (його використовували Винниченко та Франко), у повсякденні часто вживається полонізм “кав’ярня”.

Визначити, яка саме кав’ярня була першою у Львові, є складним завданням. Історичні архіви могли бути втрачені через війни, пожежі чи соціальні потрясіння.

Традиційно найстарішою кав’ярнею вважалася “Віденська”, розташована на місці сучасного проспекту Свободи (біля пам’ятника Шевченкові). Тоді ця територія називалася “Гетьманські вали”. Назва “Віденська” походила від прагнення міста рівнятися на австрійську столицю у розбудові, культурі та мистецтві, включно з відкриттям закладів громадського харчування.

“Вiденська” кав’ярня. Фото 2015 року

Над входом до “Віденської кав’ярні” досі викарбувана дата її заснування – “1829”. Через брак згадок про раніші заклади, вона тривалий час вважалася найстарішою.

Однак, дослідники знайшли документ, що свідчить про існування кав’ярні Якуба Леваковського наприкінці 1802 року. Цю інформацію містить праця Йозефа Рорера (чеського вченого, професора статистики та політичних наук Львівського університету) “Bemerkungen auf einer Reise von der Turkischen Graenze ueber die Bukowina durch Ost- und Westgalizien, Schlesien und Maehren nach Wien” (“Спостереження під час подорожі від турецького кордону через Буковину, Східну і Західну Галичину, Сілезію та Моравію до Відня”). Рорер, сам родом з Відня, у 1804 році видав цю книгу, де описував свої враження від подорожей. У ній він згадує, що перед новим 1803 роком відвідував кав’ярню пана Якова Леваковського, відзначаючи її затишок та приємне обслуговування німецькою мовою.

Львівська кава

Цей документ доступний для ознайомлення в інтернеті, а також у Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Сторінка 153 з книги “Bemerkungen auf einer Reise von der Turkischen Graenze ueber die Bukowina durch Ost- und Westgalizien, Schlesien und Maehren nach Wien (von Joseph Rohrer)”

Згадка про кав’ярню Леваковського міститься у п’ятому рядку тексту, написаного старонімецьким готичним шрифтом (“фрактура”).

Сторінка 147 з книги “Bemerkungen auf einer Reise von der Turkischen Graenze ueber die Bukowina durch Ost- und Westgalizien, Schlesien und Maehren nach Wien (von Joseph Rohrer)”

Перевірити достовірність інформації можна, звернувшись до відділу старих видань Львівської НБУ ім. Стефаника та замовивши книгу Йозефа Рорера. Початок опису Львова та другий лист знаходяться на сторінці 147, а згадка про кав’ярню Леваковського – на сторінці 153, у п’ятому рядку.

Каталожна картка з описом книги “Bemerkungen auf einer Reise von der Turkischen Graenze ueber die Bukowina durch Ost- und Westgalizien, Schlesien und Maehren nach Wien (von Joseph Rohrer)”

Таким чином, документи підтверджують існування кав’ярні Якуба Леваковського наприкінці 1802 року, що передує заснуванню “Віденської кав’ярні” у 1829 році.

Відомостей про кав’ярню Леваковського небагато. Інформаційні ресурси, присвячені львівській кавовій культурі, та одна цікава газетна стаття, згадують, що Леваковські були заможним родом, власниками кількох сіл. Їхній родинний палац (нині Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека) розташований на вулиці Зеленій, 24.

Колишній палац Леваковських (Зелена, 24), тепер Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека. Фото М.І.Жарких.

За попередніми даними, кав’ярня Леваковського розташовувалася в партері будинку № 23 на площі Ринок, відомого як кам’яниця “Шольц-Вольфовичів”. Ця споруда виходить фасадом як на площу Ринок, так і на площу Катедральну. Сьогодні в цьому приміщенні знову діє “Кав’ярня Леваковського”, яка прагне відтворити давні рецепти та історію закладу.

Кам’яниця на пл. Ринок, 23. Акварель А. Каменобродського. Поч. XX ст.

Згадки про кав’ярню Леваковського зустрічаються також у працях Пшемислава Влодека та Адама Кулевського (“Lwow Przewodnik”) і, звісно, у вже згаданого Йозефа Рорера.

Щодо родини Леваковських, крім їхнього палацу та кав’ярні, відомо про родинний гробівeць на Личаківському цвинтарі, створений скульптором Полем Ойтеле.

Гробівець родини Леваковських на Личаківському кладовищі. Скульптор – Поль Ойтеле. Світлив Андрій Кусій Гробівець родини Леваковських на Личаківському кладовищі. Скульптор – Поль Ойтеле. Світлив Андрій Кусій Гробівець родини Леваковських на Личаківському кладовищі. Скульптор – Поль Ойтеле. Світлив Андрій Кусій

Якуб Леваковський прожив 80 років (1759-1839). Якщо кав’ярня дійсно почала працювати у 1802 році, то він відкрив її у віці 43 років. Важливо зазначити, що саме 1802 рік – це дата згадки про вже діючу кав’ярню, а не обов’язково дата її заснування.

Андрій КУСІЙ

Джерела:

• Лозинська Л. При першій львівській каві : [Спогади про найпершу кав’ярню Я.Леваковського (1759-1839 рр.)] // За вільну Україну. – 2005. – 23 лип. – С.9. (Матеріал віднайдено у Львівській Обласній Універсальній Науковій Бібліотеці).
• Rohrer J. Bemerkungen auf einer Reise von der Turkischen Graenze ueber die Bukowina durch Ost- und Westgalizien, Schlesien und Maehren nach Wien. – Wien, Pichler, 1804.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття розкриває цікавий історичний факт про походження першої кав’ярні у Львові, спростовуючи загальноприйняту думку про “Віденську” як найстарішу. Інформація, підкріплена архівними документами та працями відомих дослідників, буде корисною для всіх, хто цікавиться історією міста, кавовою культурою та культурною спадщиною України. Вона дозволяє глибше зрозуміти розвиток гастрономічних традицій Львова та його роль у формуванні української ідентичності.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua