Розкриваємо таємниці старих львівських книгарень на Площі Ринок: фото подорожі в минуле

Львівська Книжкова Легенда: Мандрівка Крізь Століття Площею Ринок

14. 02. 2016

Історичний зв’язок Львова з книжковою справою сягає глибокої давнини, випереджаючи навіть появу книгодрукування в місті. Перші згадки про торгівлю книгами датуються серединою XV століття, що свідчить про усталені традиції книготоргівлі ще раніше.

З часом Львів міцніше інтегрувався у літературний світ, а коло читачів розширювалося. Це стимулювало відкриття численних книгарень, де можна було знайти твори античних авторів, довідники, словники та релігійну літературу. Часто асортимент книжкових крамниць доповнювався різноманітними товарами, від шпильок і рукавичок до ліків та вишивальних ниток.

Нерідко книголюбство ставало родинною справою, породжуючи книгарні з багаторічною історією. Беззаперечно, центральні локації міста, зокрема площа Ринок, були найпривабливішими для розвитку книжкового бізнесу. І досі ця площа залишається знаковою для книголюбів, хоча сучасні заклади харчування, що щорічно відкриваються в історичних будівлях, дещо відтіснили друковане слово. Сьогодні ми здійснимо віртуальну мандрівку площею Ринок та прилеглими вуличками, згадуючи адреси, де колись вирувало книжкове життя. Цікаво, що деякі з них навіть у XXI столітті продовжують служити книголюбам, хоч і під іншими назвами.

Багато львовознавців, зокрема авторка видання «Книгарі та книгарні у минулому Львова» Ірина Котлобулатова, присвятили свої дослідження вивченню книжкової історії міста, опрацювавши значний обсяг літератури та архівних матеріалів. Її праця відкриває маловідомі сторінки історії львівських книгарень.

Розпочнімо нашу віртуальну мандрівку старим містом. Варто зауважити, що більшість будинків, про які йтиметься, зазнали суттєвих трансформацій протягом століть: перебудови, реконструкції, реставрації, а подекуди й повного знищення з наступною відбудовою. Тому сьогодні за історичними адресами стоять вже інші споруди, деякі з яких невпізнанно змінила історія. Проте, це не зменшує цікавості до дослідження місць, де колись кипіла книжкова справа, і спроби уявити, як ці книгарні виглядали кілька століть тому.

1. Книгарня Самуеля Кушевича

У період з 1646 по 1666 роки у Львові діяла книгарня Самуеля Кушевича, який був не лише міським радником і правником, а й істориком та бургомістром. Його крамниця розташовувалася за адресою площа Ринок, 27, де також знаходилося його помешкання. Кушевич діяв на підставі 20-річного торговельного привілею, виданого королем Владиславом IV. Основним постачальником книг для нього був гданський друкар та видавець Єжи Ферстер.

З 1786 року на місці старого готичного будинку, де функціонувала книгарня Самуеля Кушевича, яка згоріла, було зведено кам’яницю Фауербахівську. Вона збереглася за адресою площа Ринок, 27 і до сьогодні, хоча тепер тут розташовані магазин та ресторан.

2. Книгарня Гебановського

Ігнацій Антоні Гебановський, родом з краківської родини книгарів, залишив помітний слід у книжковій справі Львова. Він користувався королівським привілеєм на торгівлю книгами, і його книгарня мала кілька адрес, зокрема площа Ринок, 10 та 23, а також кам’яниця Сточкевичів на вулиці Вірменській. На початку XVIII століття книгарня Гебановського посідала одне з чільних місць у книжковій торгівлі міста.

3. Книгарня Карла Пфаффа

З відкриттям університету у 1785 році виникла потреба у спеціалізованій науковій літературі, і Карл Пфафф був призначений університетським книгарем. Він відповідав за формування відповідного асортименту та видавав щорічні каталоги.

Початково книгарня розміщувалася в університетській будівлі на вулиці Краківській (нині територія Преображенської церкви). Окрім книг, тут продавалися супутні товари та медикаменти.

Пізніше Пфафф придбав приміщення на площі Ринок, 45, куди, ймовірно, перемістилася і книгарня. Цей будинок, розташований на розі площі Ринок та вулиці Гродзицьких (нині Друкарська), згодом став місцем розташування однієї з найвідоміших львівських ресторацій — «Атлас», що функціонує й донині.

Карл Пфафф також увійшов в історію Львова як видавець першої хроніки міста у 1829 році — «Історія столичного королівств Галіції та Лодомерії міста Львова від заснування його аж до теперішніх часів кс. Ігнація Ходиніцького закону Кармелітів».

4. Книгарня Міліковського

Ян Міліковський, учень Карла Пфаффа, у 1822 році разом з Ігнацієм Куном відкрив книжкову крамницю на площі Ринок, 34. Після смерті партнера, його бізнес отримав назву «Національна та Закордонна Книгарня, Музична та Розумова Торгівля Яна Міліковського у Львові, Станіславові і Тарнові».

5. Книгарня Піллера

Антон Піллер, представник віденської друкарської династії, заснував у Львові друкарню та книгарню. Спочатку вона розташовувалася на розі сучасних вулиць Ставропігійської та Івана Федорова. Піллер став першим видавцем львівської газети «Gazette de Leopol», що виходила французькою мовою. Після його смерті книжковою справою зайнявся молодший брат, який мав друкарню на вулиці Личаківській, 3. Згодом бізнес перейшов до його синів: Петер успадкував друкарню, а Франц — книгарню. У 1830 році Франц Піллер переніс книгарню до приміщення на вулиці Театральній, 11, де також знаходилася відома кав’ярня «Віденська».

Протягом двадцяти років крамниця діяла за цією адресою, а згодом переїхала на Галицьку, 9. Відносно нещодавно тут відкрилася філія мережі книгарень «Є», що знову пов’язало будівлю №9 з книжковою справою. Це місце протягом 1830-1850 років слугувало домівкою для книгарні Піллера.

За цією адресою книгарня Піллера існувала два десятиліття, після чого перебралася на Галицьку, 9. Цікаво, що відносно нещодавно тут працювала філія мережі книгарень «Є», відновивши зв’язок цієї будівлі з літературою.

6. Книгарня Калленбаха

Серед визначних книгарів XIX століття у Львові варто згадати Генриха Калленбаха (1821-1895). Його невелика книгарня розташовувалася на розі сучасних вулиць Шевської та Театральної. Тут можна було придбати не лише книги, але й ноти та різноманітні мистецькі твори. У крамниці виставлялися на продаж картини місцевих художників, зокрема Мартіна Яблонського, сина книгаря Бартоломея Яблонського, Івана Петра Лучинського, Людвіка Буквічки, Корнеля Шлегеля, Яна Машковського та інших.

Владислав Губринович, відбувши ув’язнення за участь у повстанні, розпочав власну книжкову справу разом із партнером Владиславом Шмідтом. Вони викупили приміщення колишньої книгарні Калленбаха на Театральній, 10, де відкрили фірму «Губринович та Шмідт». Це давало можливість оформити передплату на періодичні видання та отримати знижку на літературу. Особливо варто відзначити видання фірми «Бібліотека повістей, мемуарів та подорожей», що включало 140 творів різних авторів.

У 1873 році у Львові було засновано Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка, яке відігравало значну роль у видавничій справі. Друкарня Товариства знаходилася за адресою Галицька, 15. З 1908 року книгарня НТШ зайняла приміщення у палаці Любомирських (площа Ринок, 10), зведеному у XVIII столітті архітекторами Б. Меретином та Я. де Віттом. До цього, з 1895 року, тут розташовувалося товариство «Просвіта» та його книгарня (з 1932 року). Тривалий час ця адреса асоціювалася у львів’ян з книгами, поки тут не відкрилася кав’ярня.

Сьогодні на першому поверсі цієї будівлі функціонує львівська «Копальня кави». Однак, поряд із сувенірами, тут знайшлося місце і для книг, що, хоч і не на першому плані, але тішить, оскільки палац Любомирських таким чином підтримує зв’язок із літературою. Під час Форуму видавців ця локація стає центром цікавих літературних читань та зустрічей, а в інший час року тут також відбуваються книжкові презентації. Схоже, книжковий дух справді оселився в цьому будинку, пов’язуючи його з літературою вже не одне століття.

Олена ВИСОКОЛЯН

Джерела:

• http://photo-lviv.in.ua/iryna-kotlobulatova-pro-knyhari-ta-knyharni-u-mynulomu-lvova-video/
• http://zaxid.net/news/showNews.do?knigari_ta_knigarni_u_minulomu_lvova&objectId=1343805

Фотографії: Високолян Олена, http://zaxid.net

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Цей матеріал стане цінним джерелом інформації для краєзнавців, істориків, студентів-філологів та всіх, хто цікавиться культурним минулим Львова. Він дозволяє зануритися в атмосферу старих книгарень, зрозуміти роль цих закладів у суспільному житті міста та побачити, як історичні локації пов’язані з книгою протягом століть. Стаття особливо корисна для туристів, які прагнуть глибше пізнати Львів, виходячи за межі стандартних туристичних маршрутів, та для тих, хто цінує спадщину друкованого слова.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua