Запальні танцювальні майданчики Львова: Погляд крізь роки

Львівські Дансинги Передвоєнного Періоду: Елегантність та Запальні Ритми

06.08.2015 3127 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Найвідоміші дансинги передвоєнного Львова

У середині 1920-х років здивувати вибагливу львівську публіку, тим більше розраховувати на її постійну прихильність, ставало все складніше. Безліч кінотеатрів із найсвіжішими світовими прем’єрами, мистецькі (і не лише) кабаре, маріонеткові шоу, ревю — усе це шаленим, цілодобовим калейдоскопом перетворювало розваги на міську буденність. Отже, існувала нагальна потреба у постійному пошуку нових, небачених досі, модних у світі форм дозвілля.

Будинок, де розміщувалося давнє львівське “Казино де Парі” та популярний дансинг. Сьогодні тут знаходиться театр імені Курбаса на однойменній вулиці. Фото 2015 року. Новий, популярний у світі, різновид відпочинку — дансинг — запропонував городянам “батько” львівського шоу-бізнесу Францішек “Франц” Мошковіч (1873-1939). Він був власником мегапопулярних кав’ярень, ресторацій та кабаре у Варшаві, Кракові, Львові.

Францішек Мошковіч (1873-1939) — один з “батьків” польського шоу-бізнесу. Із занепадом колись популярних львівських кабаре “Багатела” і “Семафор”, власник Францішек Мошковіч, потураючи смакам своїх гостей й слідуючи світовим тенденціям, відмовився від утримання трупи кабаре і зробив ставку на музичну програму. Новим головним козирем “Багатели” став елегантний, безкоштовний дансинг, який відкрився 1 вересня 1925 року.

Табличка пам’ятки архітектури на будівлі “Казино де Парі” у Львові. Фото 2015 року. Основою трупи були танцюристи й співаки, що змінювалися кожні кілька тижнів. До складу входили й коміки, але вони вже не були родзинкою вечорів. Мошковіч вміло рекламував заклад як “родинний дансинг” і “рандеву елегантного світу”. Приміщення давнього “Казино де Парі” у Львові. Фото міжвоєнного періоду. Львівські вишукані дансинги почали в ті часи приваблювати клієнтуру, яка шукала розваг біля багатого столу або у танцях. У 1920-х роках публіка, здебільшого, ще надавала перевагу насолоді шоу, сидячи за столом, аніж бути його активним учасником. Будинок нинішнього обласного управління МВС у Львові. До 1939 року перший поверх споруди займали популярні кав’ярня “Варшавська” і дансинг. Фото 2015 року. На початках програма мала сприяти травленню та не вимагати зосередження. Згодом, до танцю мав заохочувати добрий джазовий оркестр із репертуаром, подібним до американського. Сучасне обласне управління МВС у Львівській області, де колись перший поверх займала кав’ярня “Варшавська” із дансингом. Фото 2015 року. Із початком 1930-х років джаз-бенди витіснили традиційні сентиментальні вальси, польки та кадрилі. Тепер танцювали чуммі, фокстрот, чарльстон, танго, бостон… Танці під джазову музику стали символом міжвоєнної епохи. Площа Смольки (нині — площа генерала Григоренка), позаду пам’ятника — знаменита “Варшавська”. Фото 1925 року. У другій половині 1920-х Мошковіч відремонтував залу, прикрасив її барвистими драпіровками, подбав про відповідне освітлення, що створювало інтимну атмосферу. При нагоді він повернув закладові його колишню назву — “Казино де Парі”. Будівлі на сучасному просп. Свободи, де колись розміщувався “Брістоль” — готель, ресторація, дансинг. Фото 2015 року. Згодом Францішек Мошковіч відкрив дансинг і в кав’ярні “Варшавська” (на старій площі Смольки — нині генерала Григоренка). Його почали наслідувати інші львівські ресторатори. Модними були танцювальні майданчики у кав’ярнях та ресторанах: “Де ла Пе”, “Лувр”, “Бельмонт”, “Богема”, “Палас де Данс Брістоль” Зигмунта Зенгута. Дансинг у “Брістолі” на сучасному просп. Свободи. Фото до 1939 року. До львівських дансингів у міжвоєнний період з гастролями приїжджали найкращі джаз-бенди світового рівня. Наприклад, відомий “Польський джаз-бенд” (Polski Jazz-Band) Зигмунта Карасінського, Шимона Каташка й Альфреда Мелодиста – майстра гри на пилі. Родзинкою відновленого “Казино” був чудовий джаз-бенд Зигмунта Хаймана і Юліана Фронта, що мав славу однієї з найкращих груп Парижа. Вхід до давнього “Брістолю”. Фото 2015 року. Однією з передвоєнних особливостей були трансляції з танцювальних закладів, найчастіше із “Казино де Парі” та “Брістолю”, що були постійним елементом львівських радіопрограм. Євгеній ІПАТОВ Використані джерела: http://www.rp.pl/, http://www.ji.lviv.ua/, http://audiovis.nac.gov.pl/

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття пропонує захопливий погляд на культурне та розважальне життя Львова міжвоєнного періоду, зосереджуючись на популярності дансингів. Вона буде цікавою для тих, хто вивчає історію міста, культурні традиції та розвиток розважальної індустрії. Інформація про вплив Францішека Мошковіча та еволюцію музичного супроводу додає глибини розумінню соціальних змін того часу.

Джерело новини: photo-lviv.in.ua