«Феллнер і Гельмер»: Архітектурні титани Австро-Угорщини, що творили красу Європи

3. 02. 2017 4944 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram

У 1871 році, після відходу у вічність Фердинанда Фелнера-старшого, його архітектурна фірма перейшла у спадок до сина. Вже за два роки, у 1873, Фердинанд Фелнер-молодший, об’єднавши зусилля зі старшим партнером Германом Гельмером, продовжив успішний бізнес батька. Так розпочалася славетна історія архітектурного бюро «Фельнер & Гельмер», діяльність якого тривала аж до 1919 року.

Фердинанд Фелнер-молодший
Проєкти, що творили обличчя імперії
У штаті бюро працювало понад два десятки талановитих архітекторів, чия діяльність зосереджувалася на розробці проєктів для театрів, оперних театрів, банківських установ, престижних готелів та інших визначних споруд. Загалом, за проєктами «Фельнер & Гельмер» було зведено понад 200 будівель по всій Європі, з яких 48 становили театральні споруди. Їхній унікальний стиль гармонійно поєднував елементи італійського Відродження, розкіш бароко та витонченість модерну. Зі зміною політичного ландшафту та розпадом Австро-Угорщини потік замовлень суттєво зменшився, а зі смертю Германа Гельмера бюро припинило своє існування.

Герман Гельмер Більшість зведених будівель розташовувалися на теренах колишньої Австро-Угорської імперії, зокрема у Відні, Чернівцях, Празі та Будапешті. Однак, проєкти бюро також реалізовувалися в Берліні, Гамбурзі, Одесі, Цюриху та інших містах.
Державна опера в Празі (1883)
Цей величний театр, заснований як Новий німецький театр у 1883 році, є видатним прикладом співпраці. Його проєкт, виконаний у стилі неоренесансу, розробило бюро «Фельнер & Гельмер» спільно з Карлом фон Хазенауером. Над оздобленням працювали скульптори Отто Моріц Менцель та Йоганн Йозеф Фрідт, а живописні роботи виконав Едуард Файт. Офіційне відкриття театру відбулося 5 січня 1888 року постановкою опери Вагнера «Нюрнберзькі мейстерзінгери».

Державна опера у Празі, 1902 р. Під керівництвом видатних диригентів, таких як Олександр Цемлінський та Георг Селл, Новий німецький театр здобув надзвичайну популярність. Театр не функціонував лише в період 1938–1939 років, після чого був знову відкритий під назвою Deutsches Opernhaus. Державна опера у Празі, сучасний вигляд Державна опера у Празі Після Оксамитової революції, у 1992 році, театр було перейменовано на Празьку державну оперу, зосередивши свою діяльність виключно на світовому репертуарі.
Будапештський театр комедії (1896)
У 1896 році, коли було розпочато будівництво театру, територія була заболоченою. Проте, лише за кілька років після завершення робіт, тут виник престижний будапештський район Ліпотварош. Будапештський театр комедії, 1920-ті Будівля, зведена в стилі історизму з елементами бароко, має три основні частини: сцену, партер та розкішне фойє. 1 січня 1945 року, внаслідок бомбардування, Будапештський театр комедії зазнав значних пошкоджень, що змусило трупу переїхати до приміщення кінотеатру «Радіус». Будапештський театр комедії, сучасний вигляд Будапештський театр комедії Сьогодні Будапештський театр комедії є одним з найуспішніших театральних закладів міста, щороку приваблюючи близько 350 000 відвідувачів.
Національне казино (нині Будинок вчених) у Львові (1897–1898)
Колишнє Національне казино, збудоване бюро «Фельнер & Гельмер» у 1897–1898 роках за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фелнера та Германа Гельмера, є окрасою Львова. Національне казино у Львові, поч. ХХ ст. Скульптурне оздоблення фасадів створили австрійські майстри Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за ескізами Рудольфа Вейра. Різьблений дерев’яний інтер’єр виготовила львівська фабрика братів Вчеляків під керівництвом Шандора Ярая. Алебастровий камін у фойє створив скульптор Едмунд Плішевський за участі Юліана Гури. Фасад Будинку вчених (колишнє Національне казино) Дубові cходи всередині Будинку вчених До 1953 року в чотирьох кімнатах на першому поверсі містилося Львівське відділення Спілки архітекторів України. У вересні 1953 року через несправність електропроводки сталася пожежа, яка завдала значної шкоди будівлі. Від 1948 року тут також функціонує Львівський Будинок вчених.
Будівля банку на вул. Січових Стрільців №9 у Львові (1897—1898)
Цей будинок у стилі раннього італійського неоренесансу був зведений у 1897–1898 роках для Австро-Угорського банку за проєктом архітектурного бюро «Фельнер & Гельмер». Завдяки використанню металевих перекриттів, архітекторам вдалося створити просторий операційний зал без колон та масивних перегородок. Колишній Австро-Угорський банк Ймовірно, скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав Леонард Марконі. У 1914–1917 роках зал було реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму за проєктом Івана Багенського. Нині тут розташоване відділення Ощадбанку.
Готель «Жорж» у Львові (1899–1901)
Перша будівля готелю на цьому місці з’явилася у 1793 році, а нова, під назвою «De Russie», була зведена у 1811 році. У 1816 році готель перейшов у власність купця Жоржа Гофмана, і з середини XIX століття споруду почали називати «Жоржем» на його честь. Готель «Жорж», поч. ХХ ст. У 1898 році новим проєктом перебудови будівлі зайнялося віденське бюро «Фельнер & Гельмер». Віденські креслення були дещо адаптовані львівськими архітекторами Іваном Левинським та Юліаном Цибульським. Будівництво тривало з 1899 по 1901 рік. Урочисте відкриття відбулося 8 січня 1901 року. Спочатку готель мав 93 номери, 32 з яких належали до класу «люкс». Готель «Жорж» у Львові, 1907 р. У 1927–1929 роках відбулося перепланування внутрішніх приміщень, а також було надбудовано п’ятий поверх на південному фасаді. У 1932 році читальну залу та ресторан готелю перебудували у стилі ар-деко за проєктом архітектора Тадеуша Врубеля. Скульптурне оздоблення ресторану, за ескізами Врубеля, виконала фірма скульптора Людвіга Репіховського. Готель «Жорж», сучасний вигляд Протягом 1940–1950-х років готель зазнав чергової реконструкції, а останні зміни були внесені у 1990-ті роки.
Чернівецький міський театр (1905)
У 1900 році Фердинанд Фелнер особисто відвідав Чернівці, щоб оглянути ділянку, відведену під будівництво міського театру. Згідно з угодою, проєкт був готовий у травні 1902 року. 30 травня 1904 року до Чернівців прибув Герман Гельмер, який продав остаточний варіант проєкту, що коштував 600 000 крон. Будівельні роботи виконувала контора «Фельнер & Гельмер», а безпосереднім керівництвом процесу будівництва займався віце-бургомістр Й. Грегор. Міський театр у Чернівцях, поч. ХХ ст. Будівля, зведена у 1905 році, є триповерховою спорудою у стилі бароко. Портал театру прикрашає скульптура Мельпомени, а головний вхід – композиція з горельєфом Аполлона в оточенні персонажів античної культури. Над вікнами фасадів розміщені рельєфні зображення Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера в оточенні муз. На бічних ризалітах у нішах встановлені бюсти видатних німецьких драматургів. Чернівецький музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської З північного боку розміщені постаті Людвіга ван Бетховена, Франца Йозефа Гайдна, Йоганна Вольфганга фон Гете та Тараса Шевченка (встановлений у другій половині ХХ ст.). З південного боку — Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Франц Петер Шуберт та Олександр Пушкін (з’явився у «радянський період»). Глядацька зала, оздоблена з вишуканістю, складається з партеру, 35 лож бельєтажу та амфітеатру. Загальна місткість зали — 813 місць.
Віденський Концертгаус (1911-1913)
Віденський Концертгаус — це мистецький музичний центр у Відні, відкритий у 1913 році. Його будівництво протягом 1911–1913 років очолювало бюро «Фельнер & Гельмер» у співпраці з Людвігом Бауманом. Фінансування проєкту здійснювалося виключно за рахунок приватних інвестицій заможних містян. Віденський Концертгаус, 1913 р. 19 жовтня 1913 року Концертгаус урочисто відкрили у присутності імператора Франца Йозефа І. Важливою особливістю є те, що під час Другої світової війни Концертгаус практично не зазнав пошкоджень. Віденський Концертгаус Планування Концертгаусу, розміром приблизно 70 на 40 метрів, передбачало три концертні зали: Велика зала на 1840 місць, зала Моцарта на 704 місця та зала Шуберта на 336 місць. Завдяки чудовій звукоізоляції, концерти могли відбуватися одночасно, адже кожна зала функціонувала як окрема будівля, з’єднана з іншими коридорами та спільним скляним дахом. Христина БАЗЮК Джерела: 1. zuap.org 2. www.architektenlexikon.at 3. uk.wikipedia.org Фото: 1. www.pslava.info 2. valery-mock.livejournal.com 3. www.prague.eu 4. www.pinterest.com 5. www.geocaching.com 6. wikimedia.org 7. konzerthaus.at 8. polona.pl
Поширити це:
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття є чудовим історичним екскурсом у світ архітектурного генія Ференца Фелнера та Германа Гельмера. Для читачів, які цікавляться історією архітектури, урбаністикою або просто цінують красу старих будівель, цей матеріал пропонує цінну інформацію про забудову значних міст Австро-Угорської імперії. Це чудовий спосіб дізнатися більше про спадщину, яка й досі формує обличчя європейських міст, включаючи й українські.
Дізнатися більше на: photo-lviv.in.ua
