Розкриваємо таємниці вілли Дуніковського: погляд крізь об’єктив старого Львова

Вілла Дуніковського: Перлина Львова, що стала серцем українського мистецтва

10. 03. 2015 | Переглядів: 11423

Сучасні мешканці Львова, згадуючи про Національний музей імені митрополита Андрея Шептицького, одразу уявляють величну будівлю колишнього художньо-промислового музею на проспекті Свободи. І це цілком слушно, адже безцінна колекція митрополита була перевезена туди, до колишнього музею Леніна, вже у новітні часи, після 1991 року.

Однак, спочатку, ще далекого 1911 року, зі Святоюрської церкви колекція перемістилася до однієї з найрозкішніших вілл Львова.

Вілла Е. Дуніковського на нинішній вулиці Драгоманова, 42. Сучасне фото.

У другій половині XIX століття вулиця Мохнацького (нині Драгоманова) була мальовничою зеленою стежкою, що спускалася з гори Вроновських, де височіла міська цитадель, до самого центру Львова, до старої споруди університету та вулиці Академічної. З кінця позаминулого століття вулицю почали активно забудовувати.

Вілла професора Дуніковського, фото початку XX століття.

Саме в цей період, у 1897-1898 роках, на вулиці Мохнацького, за проєктом архітектора Владислава Рауша, на замовлення професора Львівського університету Еміля Дуніковського (1855-1924 рр.), геолога, географа та мандрівника, споруджується розкішна вілла-палац.

Фрагмент вілли на вулиці Драгоманова, 42. Сучасне фото.

Вілла виконана в стилі необароко, популярному в ті роки. Фасад щедро оздоблено маскаронами, скульптурами богів та херувимів, декором із грифонів, левів, мушель. Перший погляд на палац справляє надзвичайно урочисте та піднесене враження. Водночас, таке розмаїття зовнішнього оздоблення не викликає відчуття надмірності, пихатості чи поганого смаку.

Вілла Дуніковського, фото 1932 року.

З початку XX століття митрополит А. Шептицький активно шукав нове приміщення для безцінної збірки творів давнього українського мистецтва, яка невпинно поповнювалася. У 1911 році митрополит придбав віллу у професора Дуніковського.

Фрагмент вілли – музею на вулиці Драгоманова. Сучасне фото.

У ті часи було важко уявити, що цей еклектичний палац стане символом, мабуть, найпотужнішим осередком української культури на теренах Західної України. Національний музей було урочисто відкрито 13 грудня 1913 року, а його багаторічним хранителем став Іларіон Свєнціцький.

Колишня вілла Дуніковського, фото 1964 року.

У повоєнні роки, від 1944 року, музей носив назву Музею українського мистецтва. Серед його колекцій – зібрання українського мистецтва XIV-XVIII століть, зокрема велика колекція іконопису, а також мистецтва ХІХ-ХХ століть.

Указом Президента України від грудня 2005 року, Науково-мистецькій фундації митрополита Андрея Шептицького у Львові було надано статус Національного. Відтоді це – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

Використані джерела:

• http://zbruc.eu/
• http://haidamac.org.ua/
• http://www.lvivcenter.org/

Поширити це:

• X (Twitter)
• Facebook
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є чудовою можливістю для українців зануритись в історію Львова та дізнатися про визначні архітектурні пам’ятки, які мають глибоке культурне значення. Вона розкриває шлях вілли одного з видатних науковців до статусу Національного музею, що є свідченням важливості збереження та розвитку української культурної спадщини. Ця інформація буде корисною для туристів, краєзнавців, студентів та всіх, хто цікавиться історією та культурою України.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua