Останній львівський бард пішов у вічність: зворушливе відео спогадів

Львів втратив одного з останніх бардів: відійшов у вічність Андрій Панчишин

Фото до статті

19. 10. 2015 5006

Помер останній львівський бард

Сумна звістка надійшла з Києва: пішов з життя відомий поет та бард Андрій Панчишин. Він був одним із засновників культового театру “Не журись!”, разом із Віктором Морозовим та Тарасом Чубаєм. Під час Революції Гідності Андрій Панчишин та Віктор Морозов презентували в інтернеті низку патріотичних пісень, що надихали українців. А до того, Морозов випустив кілька альбомів з батярськими піснями, до яких Андрій написав дотепні тексти.

Андрій Панчишин (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

Андрій Панчишин (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

Поховають Андрія у Києві, на Байковому кладовищі, де його знатиме невелика кількість людей. Однак, львівська громада має втрутитися в цю ситуацію. Адже родина митця проживає у Львові, його творчість була нерозривно пов’язана з містом, він оспівував Львів і був, можливо, останнім автентичним львівським бардом, одним із небагатьох, хто зберігав автентичний львівський говір. Про це повідомив 12 жовтня на своїй сторінці у Facebook письменник Юрій Винничук.

На фото зображені: Віктор Морозов, Остап Федоришин, Юрій Винничук, Василь Жданкін, Андрій Панчишин, Юрій Саєнко та Тарас Петриненко(фото зі сторінки Андрія Панчишина уFacebook)

На фото зображені: Віктор Морозов, Остап Федоришин, Юрій Винничук, Василь Жданкін, Андрій Панчишин, Юрій Саєнко та Тарас Петриненко (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

Андрій Панчишин народився у Львові 22 березня 1959 року. Його творча спадщина свідчить про надзвичайний талант і багатогранність особистості: він був журналістом, поетом, співаком та громадським діячем.

Андрій Панчишин. Фестиваль «Червона рута» (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

Андрій Панчишин. Фестиваль «Червона рута» (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

У 1987 році разом із Віктором Морозовим та Юрієм Винничуком він заснував львівський театр-студію «Не журись!». Роль цього колективу у відродженні української історії та культури важко переоцінити. Гурт об’єднав таких талановитих особистостей, як Тарас Чубай, Тризубий Стас, Василь Жданкін, Стефко Оробець, Орест Хома, Богдан Рибка та інших. Вони одними з перших почали відкрито висміювати радянську дійсність і повертати віру в справжню Україну. Окрім сценічної діяльності, Андрій Панчишин активно займався громадською роботою: з 1991 по 1994 рік він був депутатом Львівської обласної ради.

На фото зображені: SlauHalatyn, Андрій Панчишин, Юрій Винничук, DarkaDusty, Ігор Критович, OrestKhoma, VictorMorozov, Остап Федоришин, Юрій Саєнко та Василь Жданкін (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

У 2005 році Андрій Панчишин, Віктор Морозов та Юрій Винничук реалізували проєкт із відродження старовинних та створення нових львівських батярських пісень. Ці композиції виконував гурт Віктора Морозова «Батяр-бенд».

Театр-кабаре “Не журись!” (1989) і джаз-капела “Не журись” (1947-50) (фото зі сторінки Андрія Панчишина у Facebook)

Під час Майдану Андрій Панчишин презентував нову колекцію гострої сатири. Долучився до цього і Юрій Винничук, додавши кілька текстів. Віктор Морозов швидко клав їх на музику і поширював в інтернеті.

У своїх спогадах Юрій Винничук наголошує, що Андрій Панчишин був львів’янином до глибини душі. Він глибоко відчував дух міста, вільно володів львівським діалектом і творив власний міт Львова.

ОСТАННІЙ БАТЯР

Слова: Андрій Панчишин
Музика: Віктор Морозов

В ту ніч коли помре остатний батяр
на Левандівці згаснут жарівки
на Ринку леви скажуть “насирматер”
і будуть гірко плакати дівки
на цвинтар прийде половина Львова
провести хлопця на остатній суд
і принесуть вінок з Замарстинова
і з Клепарова букет принесуть
Батяре, старий батяре
нам бракує твоєї гітари
заки серце останній раз вдарить
заспівай, заспівай нам батяре
заспівай нам батяре
і будуть цілий тиждень поминати
бруківка вже не висохне від сліз
задармо будуть кєшку наминати
і замовляти штаєра на біс
і лиш по тому скінчиться жалоба
плачі в бурделях і по кнайпах стиск
коли останній батяр встане з гроба
і замалює фраєра в писок
Батяре, старий батяре…

Роксана ТИМКІВ

Джерела:

  • http://zbruc.eu/node/42507
  • https://www.facebook.com/profile.php?id=100000082686465
  • http://www.umoloda.kiev.ua/number/2720/116/95224/
  • https://uk.wikipedia.org/

Поширити це:

  • Tweet
  • Telegram
  • WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є вшануванням пам’яті видатного українського митця Андрія Панчишина. Вона містить важливу інформацію про його життя, творчий шлях та внесок у розвиток української культури, зокрема львівської. Стаття буде цікавою для тих, хто цінує українську музику, поезію та історію, а також для мешканців Львова, які пам’ятають та шанують своїх видатних земляків.

Джерело: photo-lviv.in.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *