Олена Кульчицька: оживлення національних мотивів у фотографіях Львова

Олена Кульчицька: Майстриня, чий пензель втілював душу України

Фото до статті 7. 09. 2016 20784

**Глибокий, але сповнений зосередженості погляд, тонка усмішка та обличчя, що випромінювало радість – такою постає Олена Львівна Кульчицька на світлинах та портретах. Вона посміхалася, попри численні життєві випробування, особливо в період, коли почала активно використовувати національні мотиви у своїй творчості, стикаючись із протидією радянської влади, яка прагнула усунути її від викладацької діяльності.** На жаль, здобути освіту в Україні було складно, тому молода Олена вирішила продовжити навчання за кордоном. Оскільки Краківська академія мистецтв була недоступною для жінок, художниця вирушила до Відня, де провела п’ять років. Саме там вона здобула майстерність у живописі, гравюрі, офорті, кераміці, створенні малих скульптурних форм, роботі з емаллю та основах книжкової графіки. Її випускною роботою стала декоративна металева шкатулка з цікавими сюжетними вставками (зображення, на жаль, не збереглося). За цю роботу у 1907 році мисткиня отримала свою першу відзнаку на конкурсі Торгово-промислової палати, що відкрило їй шлях до кількамісячних мистецьких мандрів культурними центрами Європи. Протягом 1908 року Олена відвідала Мюнхен, Париж, Нормандію, Лондон та Швейцарію.

Художниця Олена Кульчицька, молоді роки Після мандрівок юна художниця повернулася до України і розпочала викладати рисунок у приватному ліцеї у Львові. Тоді ж відбулася її перша персональна виставка, а у 1909 році на спільному салоні з іншими львівськими митцями Олена Кульчицька здобула значні успіхи. Яскраві, цікаві та різнопланові сюжети її картин захоплювали глядачів. “Діти на Леваді” (1908 р.), написана в Косові, є свідченням глибокої любові художниці до рідного краю, його звичаїв, краси та колориту. Полотно залито сонцем, що характерно для багатьох українських митців, але у Олени Кульчицької світло надзвичайно ніжне, особливо на цій картині з дітьми. Велику увагу приділено майстерно пропрацьованому одягу персонажів. Основний сюжет – дитячі забави: хтось усміхається, хтось мружиться від сонця. На другому плані – мати з дітьми, найменший з яких, ймовірно, робить перші кроки. Біля річки пасуться корови. Три різні сцени гармонійно поєднані в одне ціле, не перебиваючи одна одну.

Олена Кульчицька. Діти на Леваді. Косів, 1908р. Протягом життя, завдяки наполегливій праці, виставкам та подорожам, Олена підтримувала зв’язки з багатьма людьми. Найближчою їй залишалася сестра Ольга, якій присвячено декілька картин. Ольгу завжди зображено ніжною, майже повітряною. “Портрет сестри в білому” (1912 р.) є яскравим прикладом теплого ставлення до сестри. Ольга зображена в білій сукні та рукавичках на білому тлі. Рефлекси та відтінки майстерно передають фактуру тканини, не даючи їй злитися з фоном. Як і Олена, сестра має зосереджений погляд і ясне обличчя. Молоду, сповнену юнацької пристрасті Ольгу зображено на портреті 1909 року. Вона сидить із замріяним поглядом, її біла шкіра захищена від палючого сонця. Червоне вбрання гармонійно поєднане із синіми вставками. Цей портрет демонструє згадану “повітряність”, досягнуту завдяки акварельним фарбам.

Олена Кульчицька. Портрет сестри в білому, 1912р. Олена Кульчицька.Сестра Ольга з парасолькою, 1909р., акварель Художницю надзвичайно приваблювало все національне. З цієї любові народжуються полотна “Гуцульське весілля” (1943 р.), “Портрет дівчини в українському вбранні”, “Молода у весільному вінку” (1913 р.), графічна картина “Мати з дитиною”, де детально зображено візерунки української вишиванки. Саме за таку прихильність до всього українського у 1952 році Олену Кульчицьку було позбавлено професорської практики у Львівському поліграфічному інституті імені І. Федорова. Проте вона продовжувала відвідувати заклад, консультувала студентів, брала участь у журі, оцінюючи дипломні та курсові роботи майбутніх оформлювачів книг. Олена Кульчицька. Гуцульське весілля, 1943р. Олена Кульчицька. Портрет дівчини в українському вбранні. Папір, гуаш Чималий відрізок життя художниці пов’язаний із книжками. Вона захоплювалася книжковою графікою, створювала естампні малюнки, листівки та екслібриси. Серед її значущих робіт – серія портретів українських письменників, князів часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Також вона працювала для дитячої книги, ілюструючи читанки, альманахи, журнали. Дивовижно оформила твір І.Я. Франка “Лис Микита”. Олена Кульчицька. Екслібрис Бджілка 1906 рік Олена Кульчицька. Мати з дитиною. Серед захоплень були й листівки. Майстриня вважала листівку чудовим засобом популяризації мистецтва. Найбільше листівок створено на тему Великодня. Кожна з них має свій сюжет та оздоблена насиченими візерунками. Олена Кульчицька. Листівка, Христос Воскрес Олена Кульчицька. Листівка Христос Воскрес Різнобічність художниці вражає. Значних зусиль вона віддала килимарству: близько 80 проектів килимів, більшість з яких було реалізовано на Глинянській ткацькій фабриці біля Львова. Олена Кульчицька також створила унікальні вироби з емалі, бронзи, майоліки. Олена Кульчицька. Гуцулка, 1928р. Олена Кульчицька. Жіночий одяг. Покуття. 1930р. З 1938 року мисткиня працювала в Музеї етнографії у Львові, створивши сотні ескізів національного одягу різних регіонів та епох. Вона дивувала колег, безпомилково визначаючи походження жінок на святах чи ярмарках лише за їхнім вбранням. Завдяки численним подорожам їй вдалося зібрати зразки одягу з Лемківщини, Покуття, Гуцульщини та інших етнічних регіонів України. Олена Кульчицька. Зимовий одяг молодого хлопця. Гуцульщина. 1933р. Олена Кульчицька також створила чимало офортів до 700-річчя Львова. Саме в цьому місті вона провела значну частину свого життя. Хоча її роботи зберігаються у багатьох музеях та галереях світу, найглибший слід її творчості та пам’ять про неї залишилися тут, у старому місті Лева, у серцях учнів великої художниці. Нагадуванням про неї слугує також меморіальна таблиця на вулиці Листопадового Чину. Меморіальна дошка. Львів. Вулиця Листопадовго чину. 8 березня 1967 року, коли Олена Кульчицька, вже тяжко хвора, перебувала на лікарняному ліжку, вона отримала звістку про присудження їй Шевченківської премії. Наполеглива праця художниці, закоханої у свій край і мистецтво, не минула безслідно. Сьогодні серед викладачів та митців Львова є багато її послідовників. Ірина ШПАК Використані джерела: 1. http://www.liveinternet.ru/users/2010239/post156349968 2. http://art-departament.blogspot.com/2012/09/blog-post_12.html 3. http://zaxid.net/news/showNews.do?olena_kulchitska_laureatstvo_u_den_smerti&objectId=1250852

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є цінним джерелом інформації для тих, хто цікавиться історією українського мистецтва та життям видатних особистостей. Вона дозволяє глибше зрозуміти творчий шлях Олени Кульчицької, її внесок у розвиток живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва та її незламну позицію у збереженні національної ідентичності. Матеріал буде корисним для студентів мистецьких спеціальностей, краєзнавців та всіх, хто прагне дізнатися більше про талановитих українців.

Дізнатися більше на: photo-lviv.in.ua