Львівські купці та Молдавські землі: 600 років торговельних шляхів
18. 01. 2022 1565 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram
Наприкінці XIV століття, а саме у 1408 році, господар Молдавії Александру Добрий надав львівським купцям значний торговельний привілей. Це свідчить про активні економічні зв’язки між українськими та молдавськими землями, які сягають корінням у сиву давнину.
Історичні документи, як-от привілей Александру Доброго, потребують уважного тлумачення. Якщо ми бачимо дату “6916 рік” у старовинному документі, це не означає, що він стосується далекого майбутнього. Це свідчення використання візантійської системи літочислення, де від року створення світу (5508 р. до н.е.) віднімалося відповідне число. Отже, 6916 рік за візантійським календарем відповідає 1408 року за григоріанським. Поняття “безвіз”, яке може асоціюватися з цим документом, також не має жодного стосунку до сучасних політичних реалій, а стосується права на вільну торгівлю.
Таким чином, у 1408 році львівські купці отримали право вільно торгувати на території Молдавії, яка тоді перебувала під правлінням одного з найвпливовіших правителів регіону. Ці торговельні та політичні контакти між українськими та молдавськими землями були надзвичайно інтенсивними, хоча сьогодні це може видаватися неочікуваним. Одним із свідчень цих давніх відносин є постать львівського історика Дениса Зубрицького. Нещодавно минуло 160 років від дня його смерті (січень 1862 року), і це чудовий привід згадати про нього та дослідити львівсько-молдавські торговельні зв’язки, які він детально описував у своїх працях.
Денис Зубрицький. Фото з https://uk.wikipedia.org
Торгівля: від бочки меду до шкур
Вивчаючи життя купецьких спільнот давньої України, можна зробити висновок, що вони не завжди перебували в стані конфронтації з татарськими народами. Навпаки, існували доволі розвинені торговельні зв’язки, зокрема між Львовом та Кримом. Це було зумовлено прагненням до матеріальної вигоди та примноження статків, а не політичними маніпуляціями. Молдавсько-татарський напрямок торгівлі був одним із пріоритетних для львівських купців та ремісників у період після розпаду Русі аж до входження українських земель до складу Речі Посполитої.
Мешканці середньовічного Львова. Рисунок Ф. Ковалишина. Фото з https://photo-lviv.ua/
Привілей молдавського господаря Александру Доброго став важливим кроком у регулюванні цих торговельних відносин. Денис Зубрицький зазначав, що “торгівельні відносини Львова все більше розширювалися”. Ця географія контактів невпинно зростала. Початок співпраці з молдавськими правителями був ознаменований символічним жестом – врученням бочки меду посланцям з Бессарабії, як це зазначав Зубрицький. Сам привілей, написаний кирилицею та датований за візантійським календарем, встановлював митні правила та надавав львівським купцям дозвіл на торгівлю у володіннях господаря.
Асортимент та ціни: що везли до Молдавії та що купували
Згідно зі свідченнями Дениса Зубрицького, Львів експортував до Молдавії, Волощини, Бессарабії, Татарії та Греції переважно тканини, полотно, ножі, коси, серпи та металеві вироби. В обмін українські купці закуповували адамашку, бавовну, перець, цитрусові та імбир. З молдавських земель найчастіше привозили худобу (овець, коней), а також овечі, телячі, лисячі та інші шкури. Місто Сучава відігравало роль важливого торговельного центру, маючи, як і Львів, право складу. Це означало, що купці могли реалізовувати свій товар саме там. Після сплати мита, вони мали змогу продовжити подорож до Ясс, Чернівців, Хотина, Серета, Криму, Бессарабії чи Угорщини.
Існували й певні обмеження: з Молдавії заборонялося вивозити срібло, віск та високоякісних коней. Хоча транзит цих товарів через угорські землі був можливим, прямий вивіз з молдавських володінь був заборонений.
Купці і ремісники. Фото з http://www.museomilano.it/storia-commercio-estero-milano-lombardia-parte-iii-comuni-visconti/
Торгівля у володіннях молдавського господаря вимагала сплати мита. Вартість залежала від місця торгівлі. Якщо купці зупинялися в Сучаві, тариф був одним, а при подорожі в більш віддалені регіони – іншим. Вивіз товарів додому також оподатковувався. Наприклад, за вивезення одного вола сплачувався один грош, за 10 свиней чи овець – та сама сума. Вивіз 100 лисячих шкурок коштував 10 грошів, тоді як 100 баранячих шкур – 4 гроші, а 100 волячих – 15 грошів. Львівські купці також використовували молдавські землі для поїздок до Кілії (сучасна Одеська область), де традиційно купували рибу. У Сучаві вони мали власний торговий дім, проте їм не дозволялося займатися шинкарством чи відкривати броварні.
Торгова площа. Фото з https://www.thinglink.com/scene/857822684199780352
Кожне право, особливо торговельне, завжди мало свою ціну. Навіть здобувши дозвіл на торгівлю, львівські купці стикалися з численними викликами: довга та небезпечна дорога, постійні ризики. Відкриті двері до володінь іноземного правителя часто ставали лише початком нових пригод та випробувань.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Гулюк Є. Шовкова терапія. Давній Львів і торгові шляхи, через які він “проходив” // Фотографії старого Львова, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/shovkova-terapiya-davnij-lviv-i-torgovi-shlyahy-cherez-yaki-vin-prohodyv/
- Ісаєвич Я. “Альтана посеред раю”: Львів у 1582 – 1602 // Карта Львова [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://map.lviv.ua/statti/isaevych2.html
- Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996. – С. 132 – 134.
- Zubrycki D. Kronika miasta Lwowa. – Lwow, 1844. – S. 75 – 77 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://polona.pl/item/kronika-miasta-lwowa,NDg3Mzg4/
Поширити це:
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття розкриває маловідомі, але важливі аспекти торговельних відносин між Львовом та Молдавським князівством у XV столітті. Вона дозволяє зрозуміти глибину історичних зв’язків, економічну активність українських купців та важливість міжнародної торгівлі для розвитку регіону. Матеріал буде цікавим для тих, хто прагне глибше дослідити історію України, економічні процеси минулого та роль Львівщини у міжнародних торговельних мережах.
Джерело: photo-lviv.in.ua