Ярослав Масляк: Обличчя львівської фотографії крізь об’єктив минулого

Ярослав Масляк: Фотомитець, Письменник та Організатор Українського Життя

9. 07. 2016 2472

Творчий Шлях Ярослава Масляка

Ярослав-Іван Масляк – яскравий представник нового покоління фотоаматорів міжвоєнної Галичини. Його творчість вирізняється витонченим почуттям гумору та легкістю публіцистичного стилю. Ще будучи студентом, він захопився фотографією, приділяючи цьому заняттю не менше часу, аніж літературній роботі. У фотомистецтві Масляк сміливо експериментував, шукав незвичайні сюжети та ракурси, точно знаючи, куди спрямувати об’єктив своєї камери.

Ярослав Масляк, ймовірно 1950–1960-ті рр. (Новий обрій. – 1967. – Ч. 3)

Ярослав Масляк. Шуварі (перша нагорода на конкурсі «Зима»), 1935 р. (Світло й Тінь. – 1935. – Ч. 4)

Ранні Роки та Освіта

Ярослав Масляк народився у 1909 році в місті Бережани на Тернопільщині, походячи з родини інтелігентів. Його батько був судовим радником. До 1925 року родина проживала в Болехові на Івано-Франківщині. Після переїзду батьків до Львова, Ярослав продовжив навчання. У 1929 році він закінчив академічну гімназію у Львові. Початково він розпочав вивчати ветеринарію, але за наполяганням батька перевівся на юридичний факультет Львівського університету. Однак, до права він не мав жодних схильностей і після завершення навчання ніколи не практикував у цій сфері. Паралельно з цим, Масляк захоплювався музикою і з відзнакою завершив шестирічний курс гри на фортепіано.

Ярослав і Роман Масляки. При праці – Калинівщина, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 4)

Громадська Діяльність та Фотографічна Творчість

У студентські роки Ярослав Масляк активно долучався до громадського життя. Він був членом Пласту, належав до Організації Українських Націоналістів (ОУН). Ярослав редагував часопис «Наш Клич», писав репортажі про пластове життя для журналу «Молоде Життя», а також публікував нариси та оповідання в таких виданнях, як «Український Голос» (Перемишль), «Студентський Шлях» (Львів) та «Пробоєм» (Прага). Перша шпальта п’ятого числа журналу «Молоде Життя» за 1929 р. Він пройшов курси фотографії при Львівському університеті під керівництвом професора Юзефа Світковського. Пізніше Ярослав став членом Українського фотографічного товариства (УФОТО) та увійшов до редколегії журналу «Світло й Тінь», де публікував свої статті та демонстрував світлини. Ярослав і Роман Масляки. Дахи, 1937 р. (Світло й Тінь. – 1937. – Ч. 4) Шпальта журналу «Світло й Тінь» (1936. Ч. 9) зі статтею Ярослава Масляка Ярослав Масляк. Зимовий пейзаж, 1939 р. (Світло й Тінь. – 1939. – Ч. 1)

Співпраця з Братом та Визнання

Багато фотографічних робіт Ярослав Масляк створив у співпраці зі своїм братом Романом, який також був фотоаматором. Брати часто працювали разом, досліджуючи нові стилі, зокрема модерновий напрямок «нова речевість». Вони здобули першу нагороду на конкурсі фотографій фірми «Альфа». Міжвоєнні критики відзначали “малярську силу” робіт братів Масляків, порівнюючи їх з “старофлямандськими пейзажистами”. Вони брали участь у виставках української фотографіки, організованих УФОТО у Львові у 1934, 1937 та 1938 роках. Ярослав і Роман Масляки. Знимки до статті «Хмари», сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 8) Ярослав і Роман Масляки. Маки, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 8) В’язниця «Бригідки» у Львові, 1934 р. (зі сайту http://photo-lviv.in.ua/bryhidky-najstarisha-chynna-vyaznytsya-lvova)

Переслідування та Еміграція

У 1935 році Ярослав Масляк був заарештований польською владою за діяльність в ОУН і перебував ув’язненим у львівських «Бригідках» та в концтаборі Береза Картузька. Після звільнення він очолив студентську драматичну студію, співпрацював зі Спілкою українських письменників та Театром малих форм «Веселий Львів». З початком Другої світової війни Ярослав Масляк емігрував. У 1940 році він працював у Кракові, а з 1943 року – в Ярославі. У 1944-1945 роках співпрацював з тижневиком «Земля» в Німеччині. Він брав активну участь в організації українського життя в таборах для переміщених осіб, керуючи театрами в Мангаймі та Ельвангені. Ярослав Масляк. «Ой, поля ви, поля…», 1938 р. (Світло й Тінь. – 1938. – Ч. 3) Ярослав і Роман Масляки. З жидівського ґетта, сер. 1930-х рр. (Світло й Тінь. – 1936. – Ч. 5)

Життя в Австралії та Літературна Творчість

У 1949 році Ярослав Масляк емігрував до Австралії. Перші два роки він працював робітником на фабриці, а згодом, оселившись у Сіднеї, став одним із засновників українського культурного життя на новому континенті. З 1950 року він співпрацював із часописом «Вільна Думка», де під псевдонімом Грицько Волокита публікував фейлетони та гуморески про життя українців в Австралії. Ці твори згодом увійшли до книги «Дар любови». Масляк також друкувався в інших виданнях, таких як «Новий обрій», «Нові дні», «Перець», «Слово» та «Церква і життя», де розміщував літературні рецензії та фейлетони. Редакційна колегія «Вільної думки» у 1952–1953 рр.: сидять зліва направо Василь Онуфрієнко, Ярослав Масляк, Володимир Шумський й Іван Стоцький (Альманах українського часопису Вільна Думка та фундації Українознавчих Студій в Австралії.— Сідней, 1994) У 1957 році він організував у Сіднеї Гурток прихильників сцени, який сам і очолив. З 1974 по 1985 рік Масляк керував українським театром легкого жанру «Летюча естрада», виступаючи як режисер і драматург. Протягом 20 років він також очолював українознавчі та педагогічні курси. Ярослав Масляк був членом об’єднання українських письменників «Слово». Обкладинка збірки прозових і драматичних творів Ярослава Масляка (під псевдонімом Грицько Волокита) «Дар любови» (Мельбурн, 1983) (зі сайту http://diasporiana.org.ua) Ярослав Масляк, ймовірно, 1980-ті рр. (Альманах українського часопису Вільна Думка та фундації Українознавчих Студій в Австралії.— Сідней, 1994)

Спадщина

Ярослав Масляк помер у 1996 році та похований на кладовищі Руквуд у Сіднеї. Він залишив після себе значний творчий доробок: репортажі, нариси, вірші, дитячі оповідання, фейлетони, жартівливі тексти для конферансьє, п’єси, водевілі та драматичні скетчі. Його комедії, такі як «Моя дочка Шкаралупа» (1952) та дитяча п’єса «Найкраща мати» (1970), а також збірка «Дар любови» (1983), свідчать про його майстерність у гуморі. Як фотомитець, Ярослав Масляк вирізнявся високим технічним рівнем робіт, динамізмом та виразним настроєм. Його світлини, що характеризуються простими та чіткими лініями, є цінним внеском у розвиток української фотографії. Могила Ярослава Масляка на кладовищі Руквуд у Сіднеї, Австралія (зі сайту http://www.heavenaddress.com/restingplace/jaroslaw-ivan-maslak/292697)

Дзвінка ВОРОБКАЛО

Джерела:

• Альманах українського часопису Вільна Думка та фундації Українознавчих Студій в Австралії.— Сідней, 1994. – 936 с.
• Мох Ол. VІІ. Вистава української фотоґрафії // Нова Зоря. – 1937. – 25 квіт.
• Чуб Д. [Нитченко Д.]. Ярослав Масляк — автор легкого жанру // Волокита Грицько. Дар любови: гуморески, фейлетони, драм. кетчі, п’єса. – Мельборн, 1983. – С. 5–12.
• Комариця М. Масляк Ярослав-Іван // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклоп. слов. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 212—213.
• https://uk.wikipedia.org.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є цінним внеском у збереження пам’яті про видатних українців. Вона дозволяє глибше зрозуміти творчий шлях Ярослава Масляка, його роль у розвитку української фотографії та літератури, а також його активну громадську діяльність, навіть в умовах еміграції. Інформація буде цікава тим, хто досліджує історію української культури, фотографії та літератури.

Джерело новини: photo-lviv.in.ua