Британська преса виявила талант Олекси Новаківського: аналіз публікацій 1932 року

Британська Преса про Генія Пензля: Олекса Новаківський у Фокусі “The Manchester Guardian”

24. 05. 2015 2280 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Творча спадщина видатного українського митця Олекси Новаківського викликала неабияке захоплення як серед поціновувачів мистецтва, так і серед критиків ще за його життя. Ім’я художника незмінно з’являлося на сторінках львівських видань – як українських, так і польських та єврейських. Не залишилася поза увагою творчість “пана артиста” і в закордонній періодиці.

Зокрема, особливий відгук залишив кореспондент британської газети “The Manchester Guardian“, який відвідав майстерню та помешкання художника на вулиці Міцкевича (нині – Листопадового Чину, 11) на початку 1932 року. Його враження від зустрічі з митцем та його творами були настільки значущими, що стали предметом окремої публікації.

«Творчість українського художника»
(The work of A Ukrainian artist // The Manchester Guardian. – 1932. – Jan. 15)

«Візит до майстерні українського живописця Олекси Новаківського залишає незабутнє враження. Він постає перед очима як справжній патріарх, із проникливим поглядом яскравих очей та щирою, майже янгольською усмішкою. Художник користується глибокою шаною серед молоді, особливо серед молодих митців, які завжди відчувають тепло його гостинності.

Незнайомим він майстерно пояснює свою роботу, вдало поєднуючи багату українську мову з виразними рухами рук. Його полотна самодостатні й самоцінні, але навіть без додаткових коментарів вони були б високо оцінені у провідних мистецьких галереях Парижа чи Берліна. Там вони, безперечно, привертали б увагу своєю шаленою кольоровістю, виразною лінією та певною візантійською таємничістю.

Однак, його роботи також мають глибокий візіонерський характер. Ця особливість може не одразу бути поміченою стороннім спостерігачем, але згодом, завдяки власній величі, розкривається художником, стаючи доступною для розуміння.

У творчості Новаківського простежуються паралелі з Вільямом Блейком [1]. Хоча він і не зображує видіння безпосередньо, але його візіонерське начало приховане в самій суті картин, вплетене у творчий метод живописця.

Українська міфологія, символізм та алегоричність глибоко пронизують українську уяву, проявляючись у зображенні дерев, хмар, дощу, пагорбів та будівель. На перший погляд, пейзаж може здатися звичайним твором майстерного художника, але при уважнішому розгляді виявляються приховані видіння та образи, що ховаються у деревах, тінях, у грі світла та кольору.

Незважаючи на всю свою візійність, мистецтво Новаківського черпає силу з української землі, з її чорноземів. Воно є трагічним, як і сама історія українського народу, який переживає, мабуть, найтемніший період власного існування. Проте, десь на задньому плані, іноді опромінюючи все полотно, присутнє видіння Києва – міста-мрії для українців, що перебувають під чужоземним пануванням. Київ постає як Новий Єрусалим, уособлюючи майбутнє, яке, на їхню віру, неодмінно настане.

Переклад з англійської – Олександра Шейка (молодшого наукового співробітника Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського).

Біографічна довідка:

Олекса Харлампійович Новаківський (14.03.1872, с. Ободівка, Східне Поділля – 29.08.1935, м. Львів) – один із найсамобутніших українських митців першої половини ХХ століття. Його творчість торкалася глибоких філософських та суспільно значущих тем. Митець навчався у Краківській академії мистецтв. Оселившись у Львові на запрошення Митрополита Андрея Шептицького, голови Греко-Католицької Церкви, Новаківський розгорнув плідну педагогічну діяльність. Очолювана ним мистецька школа виховала цілу плеяду видатних українських митців, серед яких: Святослав Гординський, Михайло Мороз, Григорій Смольський, Василь Дядинюк, Мирон Левицький, Ярослав Лукавецький, Іванка Нижник-Винників та інші.

[1] Вільям Блейк (William Blake, 1757 – 1827) – видатний англійський поет і художник, один із найяскравіших представників романтизму. Його творчість часто зверталася до історичних і біблійних тем, які він наповнював фантастичними, міфологічними, містичними та окультними образами. Блейк стверджував, що бачив “видіння” протягом усього життя, і ці одкровення слугували джерелом натхнення для багатьох його творів.

За матеріалами: prostir.museum

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця публікація є цінним артефактом, який демонструє міжнародне визнання українського мистецтва на початку ХХ століття. Вона дозволяє поглибити розуміння творчості Олекси Новаківського, розкриваючи його як художника, чиї роботи резонували навіть за межами України, та як постать, що стала символом національної ідентичності й мрії про майбутнє.

Джерело новини: photo-lviv.in.ua