Львівський історичний музей: неочікувані кадри 1941 року, що вражають

3. 09. 2026 323 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Чорна кам’яниця, фото 1945 р.

Продовжуємо серію публікацій “Історичні знахідки зі львівської преси”. Сьогодні пропонуємо до уваги матеріал з часопису “Львівські вісті” (№101 від 04.12.1941) про діяльність Львівського історичного музею наприкінці 1941 року.

Видання “Львівські вісті” — це щоденна газета, що виходила у Львові в період 1941–1944 років за підтримки українського видавництва часописів та журналів для дистрикту Галичини.

Традиційно, текст подаємо в оригінальному вигляді.

Палац Корнякта, 1939 р.

Львівський історичний музей

Серед культурних установ Львова Історичний Музей посідає одне з чільних місць, вирізняючись не лише масштабами, але й цінною колекцією різноманітних експонатів. Створення цього музею розпочалося у січні 1940 року. Наразі він розташований у будинках на площі Ринок, №6 (колишній міський музей) та №4 (відома як Чорна кам’яниця), а також у приміщеннях колишнього Музею Ставропігії на вулиці Бляхарській, 9. Першим директором Історичного Музею був професор, доктор Ярослав Пастернак, який доклав значних зусиль на початковому етапі становлення цієї культурної інституції.

За часів радянської влади до Історичного Музею була запрошена так звана “наукова комісія”, що складалася переважно з осіб єврейської та комуністичної національностей. Винятком був український археолог, професор Петро Курінний, якого радянська влада після тривалих переслідувань тимчасово толерувала. Комісія розпочала свою діяльність з перевертання експонатів та формування відділів згідно з марксистською ідеологією. Радянська влада розглядала музеї виключно як інструмент пропаганди своїх гасел. Це особливо позначилося на структурі Історичного Музею: у всіх залах були розміщені лозунги Маркса, Енгельса, Леніна та Сталіна. Окрім цих ” корифеїв” науки, вони не визнавали нікого. Історія українського народу висвітлювалася настільки тенденційно, що це впадало в очі не лише фаховим історикам, але й будь-якому відвідувачеві. Від ранку до пізньої ночі всі працівники були змушені брати участь у цій роботі. Плани, соціалістичні змагання, екскурсії для бійців, курси, пропаганда – ось чим заповнювалася робоча година музейних співробітників.

З приходом німецької армії розпочалася нова сторінка в історії Історичного Музею. Наразі весь музейний заклад зберігає стан, який був до попередніх змін. Він включає такі відділи:

• Археологічний
• Історичний
• Нумізматичний
• Відділ зброї

Чорна камʼяниця (пл. Ринок, 4). Львів, 1900-1930-ті рр.

Найбільший серед відділів — археологічний, що займає два поверхи Чорної кам’яниці на площі Ринок, №4, і налічує близько 10 000 експонатів. Половина з них походить з колишнього археологічного відділу Наукового Товариства ім. Шевченка. Професор, доктор Ярослав Пастернак, який керував цим відділом у 1928-1939 роках, дотепер уважно стежить за його роботою, надає консультації та спрямовує наукові дослідження колекцій. Серед експонатів представлені історичні пам’ятки з археологічних розкопок у Крилосі, Белзі, Звенигороді, Валяві біля Перемишля, Заліщиках та багатьох інших знакових історичних місць Галичини.

Другим за значенням є історичний відділ, який має кілька підрозділів. На третьому поверсі будинку на площі Ринок, №4, розташовано підвідділ “Київська Русь”, що включає експонати, пов’язані з історією Галицько-Волинського князівства та початками історії Львова. Науковий співробітник Корнило Филипович, який також є комісаром музею, працює як в археологічному відділі, так і в історичному підвідділі “Київська Русь”.

У кам’яниці на площі Ринок, №6, на першому поверсі зберігся так званий “магнатський побут”, представлений майже в первозданному вигляді. На другому поверсі цієї ж кам’яниці знаходиться наступна частина історичного відділу: у п’яти кімнатах висвітлено історію України від занепаду Київської Русі до завершення визвольних змагань під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Цією секцією опікується досвідчений науковий співробітник Олександер Тарнович.

Через брак належних приміщень відділ нумізматики, який зберігає значну кількість цікавих монет від найдавніших часів, наразі не відкрито. Роботою над відділом нумізматики та гравюр займається пан Мєнкіцький.

Львів, площа Ринок, 6. Палац Корнякта. 1938 рік, автор Адам Ленкевич

Відділ зброї також тимчасово не функціонує через брак простору. Ним займається пан А. Брухнальський.

Музей приділяє особливу увагу цінним картинам, які походять з колекцій різних установ. Науковою роботою з цими фондами займається інженер Михайло Федецький.

Наразі львівські музеї недоступні для широкого загалу. За їхньою діяльністю стежить Відділ науки та навчання при Уряді Губернатора Галичини. Німецька влада уважно контролює роботу в музеях; спеціально уповноважена особа докладає всіх зусиль, аби музеї Львова відповідали високим стандартам західноєвропейських закладів.

Наразі в Історичному Музеї триває активна робота: упорядковуються музейні цінності, розкидані радянською владою, проводиться інвентаризація нових надходжень, виокремлюються приватні колекції та готується відкриття нових відділів.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця історична публікація дозволяє зазирнути в минуле та дізнатися про стан Львівського історичного музею наприкінці 1941 року. Вона висвітлює як досягнення, так і труднощі, з якими стикався заклад, зокрема, його долю під час різних історичних періодів та роботу над відновленням експозицій. Це цінна інформація для тих, хто цікавиться історією Львова та його культурною спадщиною.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua