Леопольський розкриває таємниці смерті Кльоновича: погляд на давній Львів

Загадкова “Смерть Ацерна”: Як Вільгельм Леопольський візуалізував трагедію Себастьяна Кльоновича

15. 12. 2020 1940 FacebookTwitterPinterestWhatsAppTelegram

Ми щодня взаємодіємо з різними аспектами буття – природними явищами, як-от зима чи літо, світло й темрява, тепло й холод, а також з неминучим фіналом – смертю. Хоча розрізнити живих істот від неживих зазвичай не становить проблеми, з абстрактними поняттями все не так однозначно. Ми рідко замислюємося над їхнім глибинним значенням, лише побіжно порівнюючи, наприклад, нинішню весну з минулорічною. Однак, існують праці, які змушують нас по-новому поглянути на ці речі. Приміром, нідерландський історик культури Йоган Гейзинга у своїй монументальній праці “Осінь Середньовіччя” майстерно показав, наскільки відмінно зима й літо, темрява й світло, тепло й холод сприймалися людьми минулих епох. Це пояснюється відсутністю сучасних цивілізаційних благ, таких як електрика чи централізоване опалення. Але й сьогодні ми звертаємо увагу на ці контрасти, читаючи книги, відвідуючи музеї чи бібліотеки. Останні надають унікальну можливість пережити емоції та досвіди, з якими ми, можливо, ще не стикалися в реальному житті, як-от смерть. І не просто смерть, а смерть митця, представлену, скажімо, крізь призму бачення місцевого художника Вільгельма Леопольського – постаті не надто відомої, але надзвичайно цікавої.

Який саме поет став об’єктом зображення?

Твори, об’єднані назвою “Смерть Ацерна”, датуються 1860-ми роками. Це одні з найвизначніших робіт Вільгельма Леопольського, майстра, якого за життя ставили в один ряд із такими титанами живопису, як Ян Матейко та Артур Гротгер. Митець створив кілька полотен на цю тему, що викликає особливий інтерес. Ім’я “Ацерн” є латинізованою формою прізвища видатного діяча пізнього Ренесансу – Себастьяна Кльоновича. Саме під цим псевдонімом (Acernis, що означає “кленовий”) він підписував свої твори. У середовищі тогочасних інтелектуалів Кльонович сформувався як борець проти католицької церкви та противник єзуїтів. Ці ідеї надихнули Вільгельма Леопольського на створення картини “Останні хвилини Кльоновича”. Цей шедевр, народжений у Львові, отримав відзнаку від австрійського уряду. Пізніше його придбав львівський музикант, колекціонер та близький друг Леопольського – Людвік Марек. Сьогодні ця картина експонується у Національному музеї у Вроцлаві.

Згодом, на замовлення свого поціновувача, колекціонера Ю. Вайгля, Вільгельм Леопольський знову звернувся до цього мотиву, створивши другу картину. Цього разу художник перемістив акценти, глибше зосередившись на психологічній напрузі та драматичному протистоянні між головними персонажами: мудрим, але суворим єзуїтом та виснаженим життям і турботами Себастьяном Кльоновичем. Дія розгортається у шпиталі св. Лазаря в Любліні. Леопольський свідомо мінімалізував декорації, зберігши лише двох головних персонажів, прибравши навіть королівського лікаря Іштвана Баторі, присутнього на першому полотні. Один із них, попри спалення його книг єзуїтами, вагається, перебуваючи на роздоріжжі. Картина, в назві якої присутнє слово “смерть”, насправді містить багато аспектів життя, ще більше – драматизму та протиставлень. Саме тому це полотно так притягує погляд і довго не відпускає. Цей твір зберігається у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Григоровича Возницького, куди він потрапив зі збірки мецената та колекціонера Болеслава Ожеховича.

Чому саме Себастьян Кльонович?

Себастьян Кльонович (1545 – 1602) походив із села Сульмежице, розташованого неподалік Каліша (Великопольща). Здобув ґрунтовну для свого часу освіту, зосереджену на мовознавстві та ерудиції, що, ймовірно, є наслідком його навчання в єзуїтському осередку в Каліші. У молоді роки Кльонович також подорожував, зокрема, відвідував Львів. Пізніше, у зрілому віці, свої враження та захоплення Львовом і Руссю загалом він виклав в одному зі своїх найвідоміших творів – “Роксоланії”. Цей твір вирізняється яскравими, живими образами, авторськими оцінками демократичних інституцій Львова та колоритними описами міщан.

Себастьян Кльонович успішно провадив політичну кар’єру, обіймав посаду викладача та ректора Замойської академії. Водночас він активно займався письменницькою діяльністю, зокрема, критикував тогочасні суспільні явища та висловлював симпатії до ідей Реформації. За свої дії, які не завжди були виправданими, він критикував представників духовенства. Усе це сформувало образ противника єзуїтів та опонента католицької церкви.

Хто такий Вільгельм Леопольський?

Багато українців знають, що у Дрогобичі навчався Іван Франко. Однак, у цьому галицькому місті також народилися знакові для єврейської культури художники Ефраїм Ліліен та Маурицій Готтліб. Окрім них, Дрогобич є батьківщиною Юрія Котермака (Юрія Дрогобича), Бруно Шульца, а також Вільгельма Леопольського (Wilhelm Leopolski).

Вільгельм Леопольський (1828–1892) – видатний і неповторний живописець, своєрідний революціонер (як свідчать учасники повстання 1863 року). Він здобув освіту в Краківській школі образотворчих мистецтв, навчався у Віденській академії мистецтв та в Мюнхені під керівництвом Крістіана Рубена. Свого часу Вільгельм Леопольський подавав великі надії і вважався митцем рівня Артура Гротгера та Яна Матейка. Частину свого життя цей майстер провів у Бродах, а в 60-70-х роках ХІХ століття мешкав у Львові. Тут він вивчав право, але відмовився від кар’єри адвоката на користь живопису. Останні роки життя провів у Відні. Вільгельм Леопольський здобув славу як видатний портретист.

Євген ГУЛЮК

Джерела:

• Гавалюк Р. На Личакові віднайшли могилу Людвіка Марека // Фотографії старого Львова, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/na-lychakovi-vidnajshly-mohylu-lyudvika-mareka/
• Гулюк Є. Казковий Львів та біблійні русини в описах Кльоновича // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/kazkovyj-lviv-ta-biblijni-rusyny-v-opysah-klonovycha/
• Дзюба О. Кльонович Себастьян-Фабіан // Енциклопедія історії України, 2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
• Sołtysik M. Leopolski – Rembrandt polski // Sztuki piękne, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sztukipiekne.pl/leopolski-rembrandt-polski-czesc-i/

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття занурює читача в цікаву історію мистецтва, пов’язану з історичними постатями та їхніми трагічними долями. Вона розкриває значення творчості Вільгельма Леопольського, який майстерно візуалізував складні теми, зокрема, конфлікт ідей та внутрішні переживання Себастьяна Кльоновича. Матеріал буде цікавим для поціновувачів історії, мистецтва та біографій видатних особистостей, надаючи глибше розуміння історичних та культурних контекстів.

Джерело новини: photo-lviv.in.ua