Львівська муза автора гімну Чехії: таємниці минулого

25. 05. 2018 1527 FacebookTwitterPinterestWhatsAppTelegram

Несподівані зв’язки: Як Львів відіграв роль у житті творця чеського гімну

Нерідко здається, ніби історія наповнена несподіваними перетинами, і навіть найвіддаленіші куточки культури можуть мати прив’язки до нашої улюбленої Галичини. Хоча це може бути наслідком певної «львовоцентричності», але факт залишається фактом: відлуння Львова можна знайти там, де їх зовсім не чекаєш.

Автором слів чеського національного гімну «Де є мій дім» («Kde domov můj») є видатний чеський письменник Йозеф Каєтан Тиль (Josef Kajetán Tyl, 1808–1856). Виявляється, його доля, хоч і опосередковано, але мала зв’язок зі Львовом.

Про постать Йозефа Каєтана Тиля

Йозеф Каєтан Тиль, окрім того, що був видатним драматургом, прозаїком, журналістом, актором, режисером та літературним критиком, міцно увійшов в історію чеської культури саме як автор слів національного гімну. Він вважається одним із «будителів» чеської національної свідомості, зробивши вагомий внесок у формування сучасної чеської нації. У буремний 1848 рік, час «весни народів», Тиль активно долучився до політичної діяльності, ставши членом австрійського конституційного рейхстагу.

Хоча його прозові твори та журналістська діяльність були значними, саме драматургічна, театральна та організаційна робота (як у культурному, так і в політичному вимірі) мала найбільший вплив на розвиток чеської національної культури. В епоху домінування німецькомовних вистав у Чехії, він працював з нечисленними чеськими трупами, нерідко очолюючи їх. Саме з його театрального середовища виросла пісня, що згодом стала національним гімном.

“Фідловачка” та народження гімну

Серед численних п’єс Йозефа Каєтана Тиля особливе місце посідає комедія «Фідловачка» («Fidlovačka»). Слово «фідловачка» позначає весняне народне гуляння у Празі, щось подібне до наших гагілок. Прем’єра цієї комедії відбулася у 1834 році, і саме під час неї вперше прозвучала пісня «Де є мій дім». Цій композиції судилося стати гімном Чеської Республіки. За часів Чехословаччини вона становила чеську частину спільного гімну, доповнюючись словацькою частиною авторства Янка Матушки.

А тепер перейдемо до суті. У бурхливому театральному житті неможливо було уникнути тісного спілкування з акторками та співачками. Так Йозеф Каєтан Тиль познайомився з акторкою та оперною співачкою Маґдаленою Форхгаймовою (Magdalena Forchheimová, 1803–1870). У них зав’язався роман, і у 1839 році вони одружилися, хоча Маґдалена вже була вагітна. На жаль, пологи були складними, дитина народилася мертвою, і Маґдалена більше не могла мати дітей. Однак у неї була молодша на 21 рік сестра, Анна, яка також була актрисою. Доля склалася так, що Йозеф Каєтан Тиль вступив в інтимні стосунки і з Анною Форхгаймовою-Райською (1824–1903). Анна спочатку побоювалася цього зв’язку, тож…

Львів як притулок

Саме тут на сцену виходить Львів! Аби уникнути складних взаємин із Йозефом Каєтаном Тилем, Анна Форхгаймова-Райська у 1840 році переїхала разом із батьком до Львова. Там вона протягом наступного року виступала на сцені Театру Скарбека.

Після повернення до Чехії Анна стала нерозлучною супутницею Йозефа Каєтана, фактично його неофіційною дружиною. Таким чином сформувався неординарний любовний трикутник: Тиль, його законна дружина Маґдалена та її молодша сестра Анна. Від Анни Йозеф Каєтан мав сімох дітей, яких виховувала Маґдалена, паралельно керуючи господарством цієї незвичної «шведської родини».

На момент смерті Йозефа Каєтана Тиля у нього було четверо неповнолітніх доньок та троє синів. Ще один син народився приблизно через місяць після його смерті. Дві його доньки, Марія Елеонора та Елішка, стали актрисами. Після смерті Тиля Анна Форхгаймова-Райська, захоплена театром, у 1860 році одружилася з письменником і журналістом Йозефом Ладиславом Турновським (1837–1901), який також був діячем театру.

Про театральне життя у Львові того періоду, коли там перебувала Анна Форхгаймова, могли б розповісти театрознавці. А поки що, згадаємо про Анну детальніше.

Про Анну Форхгаймову-Райську

Анна Форхгаймова народилася 16 лютого або 8 квітня 1822 року в Празі. Вона була доволі відомою чеською актрисою. «Райська» – це її сценічний псевдонім. Разом зі своєю сестрою Маґдаленою вона виступала на різних театральних сценах. З Йозефом Каєтаном Тилем Анна була знайома з раннього дитинства, з дев’ятирічного віку, коли йому було вже 22 роки. Після повернення зі Львова Анна здобула амплуа героїнь, які втілювали образи веселих, простих і щирих дівчат – емоційних, але ніколи не сентиментальних. Її подальше життя було доволі добре задокументоване. Після смерті Тиля, у 1860 році, вона вийшла заміж за Турновського (молодшого за неї на 16 років), театрального діяча. Разом з ним вона подорожувала, виступаючи по селах до 1865 року, коли отримала постійне місце у Празькому театрі. Від самого початку вона грала виключно чеською мовою. У 1872 році Анна відійшла від публічного життя, повністю присвятивши себе родині. На початку ХХ століття вона була найстаршою чеською актрисою. Померла 3 грудня 1903 року в Празі, похована на Вишеградському цвинтарі.

Додаток: Переклади гімнів

Виявилося, що українського перекладу вірша Йозефа Каєтана Тиля «Де є мій дім», перша строфа якого стала чеським національним гімном, досі не існувало. Тому автор статті самостійно заповнив цю прогалину. Оцінити якість перекладу можна, порівнявши його з оригіналом.

Де є мій дім,
де є мій дім?
Тече вода по рівнинах,
шумлять бори на вершинах,
у саду весна цвіте,
рай на землю тут зійде.
Чарівна моя країна,
земля чеська – то мій дім,
земля чеська – то мій дім!

Де є мій дім,
де є мій дім?
В краю милім і блаженнім
у творінні цілоденнім
люди в злагоді живуть,
щастя-доленьку кують.
Чехія – моя родина,
поміж чехів є мій дім,
поміж чехів є мій дім!
(Переклав Іван Лучук).

Kde domov můj,
kde domov můj.
Voda hučí po lučinách,
bory šumí po skalinách,
v sadě skví se jara květ,
zemský ráj to na pohled!
A to je ta krásná země,
země česká, domov můj,
země česká, domov můj!

Kde domov můj,
kde domov můj.
V kraji znáš-li Bohu milém,
duše útlé v těle čilém,
mysl jasnou, vznik a zdar,
a tu sílu vzdoru zmar?
To je Čechů slavné plémě,
mezi Čechy domov můj,
mezi Čechy domov můj!

Оскільки за часів Чехословаччини перша строфа «Де є мій дім» була чеською частиною гімну, а другою була словацька частина «Над Татрами громи» авторства Янка Матушки, то для повноти картини було також зроблено український переклад словацького гімну.

Над Татрами громи,
блискавиці, мряки.
Ми їх проганяймо,
долю здобуваймо,
оживуть словаки.

Наша батьківщина
досі міцно спала.
Громи грізно грають,
штурхають-штовхають,
щоби вже вставала.
(Переклав Іван Лучук).

Nad Tatrou sa blýska,
hromy divo bijú.
Zastavme ich bratia,
veď sa ony stratia,
Slováci ožijú.

To Slovensko naše
posiaľ tvrdo spalo.
Ale blesky hromu
vzbudzujú ho k tomu,
aby sa prebralo.

Якість цього перекладу також можна оцінити, порівнявши його з оригіналом. Це вже сфера термінології та мистецтва перекладу.

Іван ЛУЧУК

Джерело: https://zbruc.eu/

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття пропонує захопливий погляд на неочікувані історичні зв’язки, розкриваючи, як львівський період у житті Анни Форхгаймової, дружини Йозефа Каєтана Тиля, автора чеського гімну, додав несподіваного штриху до біографії видатного діяча. Стаття також надає українські переклади чеського та словацького гімнів, що є цінним внеском у культурний простір.

Джерело: photo-lviv.in.ua