Навчання “Коаліції охочих”: Чи справді Захід прагне зайняти Україну після війни?
Політолог Руслан Бортник поділився своїм баченням щодо мети навчань “Коаліції охочих”, запланованих на жовтень-листопад неподалік українського кордону. Він також оцінив реальний вплив цієї коаліції. Про це повідомляє видання Politeka.
Експерт зазначає, що Росія трактує як привід для продовження агресії не лише риторику, а й самі плани проведення навчань. Москва вважає, що після припинення бойових дій військові країн-членів НАТО можуть увійти на територію України.
Побоювання та реалії “Коаліції охочих”
“Однак, не варто надмірно захоплюватися діями ‘Коаліції охочих’. Вона не готова негайно відправляти своїх миротворців, побоюючись російських ударів та прямої участі у війні”, – зауважує Бортник.
Він ставить під сумнів необхідність такої присутності після завершення конфлікту. “Нам зараз життєво потрібні миротворці та військова підтримка. Але чи потрібні нам миротворці після війни, які займатимуться чимось незрозумілим, якщо буде досягнуто угоди? Це сумнівне питання”, – наголошує політолог.
Бортник додає, що миротворці після війни будуть доцільними лише у випадку встановлення перемир’я, чого Росія, знаючи про таку можливість, ймовірно, намагатиметься уникнути.
Потреба у збалансованій миротворчій місії
На думку експерта, в українському контексті більш доречною була б збалансована миротворча місія від нейтральних держав, а не від учасників конфлікту. Він припускає, що миротворці з таких країн, як Індія чи Туреччина, могли б бути прийнятними, тоді як представники Великої Британії або Північної Кореї викликали б менше довіри.
Стратегічна гра “Коаліції охочих”
“‘Коаліція охочих’ просто прагне закріпити за собою статус ключового гравця, як зараз, так і в майбутньому, щоб з ними вели переговори. Я згоден, що Європу не можна ігнорувати за столом переговорів”, – пояснює Руслан Бортник.
Водночас він підкреслює, що риторика про негайне введення контингенту після завершення бойових дій використовується Москвою виключно для обґрунтування небажання припиняти війну.
Раніше Politeka повідомляла, що Мусієнко наголошував на важливості зосередження на зниженні призовного віку та боротьбі з ухилянтами, а не на жінках під час обговорення мобілізації.
Також видання писало, що Шейтельман висловив припущення щодо справжньої мети візиту Келлога до Києва, зазначивши, що це навряд чи був просто туризм.
Джерело: Politeka
Тарас Харченко
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця аналітична стаття від Руслана Бортника допомагає зрозуміти складні геополітичні мотиви, що стоять за заявами про “Коаліцію охочих” та їхні майбутні навчання. Вона надає цінну перспективу щодо російської реакції на ці події та ставить під сумнів ефективність та доцільність певних міжнародних ініціатив в контексті завершення війни в Україні. Для українських громадян, які уважно стежать за розвитком подій, ця інформація дозволяє краще усвідомити потенційні сценарії повоєнного врегулювання та роль різних міжнародних гравців.