20. 04. 2015 2099 FacebookTwitterPinterestWhatsAppTelegram

Дивовижні винаходи минулого: 11 “ґаджетів” кінця XIX століття, що вражають
Сьогодні термін “ґаджет” є надзвичайно поширеним, і асоціюється він з пристроями, що полегшують наше життя та викликають захоплення. Хоча в епоху XIX-XX століть, ймовірно, такого слова ще не існувало, проте речі, які ми б зараз назвали “ґаджетами”, цілком могли б здивувати сучасників і були б корисними навіть сьогодні.
Багатофункціональні аксесуари минулого
Наприклад, елегантна чоловіча тростина, яка була популярною століття тому, могла виконувати й додаткову функцію — слугувати зручним сидінням під час прогулянки. У Львові таку тростину називали “ляска”.

Також у Музеї Михайла Грушевського зберігається унікальний складаний стілець, який трансформується у три паралельні дощечки.

Наступний “ґаджет” здатен спантеличити своєю функцією з першого погляду — це мухоловка. Принцип її дії простий: на дно посудини наливали солодкий сироп, приваблюючи мух. Залетівши поласувати, вони вже не могли вибратися назовні.

Друкарські машинки, хоч і не є чимось надзвичайним сьогодні, проте друкарська машинка кінця XIX століття від американської фірми “L.C. Smith & Bros.”, представлена у тому ж Музеї Грушевського, має польську розкладку клавіатури. Варто зазначити, що розташування літер, зокрема взаємозамінність “Z” та “Y” порівняно з латинською розкладкою, повністю відповідає сучасній польській розкладці на комп’ютерах.

Годинники та хронометри минулої епохи
У Музеї Івана Франка зберігається будильник фірми “Lenzkirch”, виготовлений приблизно у 1880-1890 роках, який досі перебуває у робочому стані. Екскурсоводи рідко приділяють йому увагу, хоча це цікавий експонат.
А як щодо будильника, здатного відтворювати вашу улюблену платівку? Такий унікальний пристрій можна побачити у Музеї Соломії Крушельницької у Львові. На його задній панелі встановлювався час спрацювання, а після заведення механізму він починав програвати платівку.
Крім того, наприкінці XIX століття вже існували електромеханічні хронометри. Один з таких пристроїв представлено в Музеї історії ЛНУ ім. Івана Франка.
У цьому ж музеї хронометр розташований на старовинному штативі з механічним регулюванням висоти, де застосована оригінальна черв’ячна передача через проміжну шестерню.
В цьому ж музеї є ще один штатив, простіший за конструкцією. Він має регулювання висоти, але використовує фіксаторні різьбові штифти.
Трансформери та освітлення минулого
Існували також столики-трансформери. Наприклад, газетний столик у Музеї Соломії Крушельницької мав додаткові висувні полиці.
Цікаві інженерні рішення минулого можна знайти не лише на підлозі чи столах, а й на стелі. У музеях Соломії Крушельницької та Івана Франка експонуються люстри з регулюванням висоти. Хоча сьогодні це вже нікого не дивує, проте конструкція цих люстр вражає своєю надійністю: вони складаються лише з ланцюга, блока та гирьки, без зайвих пружин чи котушок, що свідчить про їхню довговічність.
Костянтин БАРАНЮК
Щиро дякуємо за надану інформацію та можливість ознайомитися з експонатами: Музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької, Державному меморіальному музею Михайла Грушевського, Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка, Музею історії ЛНУ ім. Івана Франка.
Поширити це:
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Подробиці можна знайти на сайті: photo-lviv.in.ua
