Альтернативні шляхи, що включають Дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дозволяють експортувати приблизно 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця з 6 мільйонів тонн, які міг забезпечити український морський коридор, заявив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
"Ця цифра (4,5 млн тонн) дає нам можливість експортувати… Інформація про колапс експорту є хибною", – підкреслив Деркач.
Він зазначив, що з загальних 6 мільйонів тонн вантажів, що транспортувалися морським коридором, близько 4 мільйонів тонн становили зернові культури, а ще 2 мільйони тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
За його словами, серед альтернативних маршрутів, які розробляє міністерство, важливу роль відіграють Дунайські порти, що вже розпочали роботу в посиленому режимі та здатні перевантажувати до 3 мільйонів тонн вантажів щомісяця.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія посилила атаки й на ці порти, але зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їх функціонування, і за останній місяць Дунайські порти вже потроїли обсяги перевалки вантажів.
Подальше покращення ситуації могло б бути досягнуте відновленням роботи румунських лоцманів у режимі 24/7 на морському каналі "Суліна", який наразі функціонує лише вдень. З цього приводу ведуться переговори з Європейською комісією та Румунією.
Мінінфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів, які після отримання відповідних сертифікатів зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще приблизно 1-1,5 мільйона тонн вантажів щомісяця, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн, що й складає загальну цифру у 4,5 мільйона тонн.
Для збільшення автомобільних перевезень через кордон триває розбудова пунктів пропуску (ПП). Зокрема? будується міст між Україною та Молдовою у м. Ямпіль (Вінницька обл.). Планується також відкрити пункт пропуску "Ямпіль-Косеуць" як повноцінний ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже побудовано чотири смуги для вантажного транспорту в ПП "Порубне – Сірет" на кордоні з Румунією. Після розбудови Румунією відповідних заходів, це дозволить подвоїти пропускну спроможність для вантажів: орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть перетинати близько 150 вантажівок для експорту.
Загалом міністерство очікує збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо зауважив, що це важливо не тільки з точки зору забезпечення експорту, але й імпорту, оскільки автотранспорт забезпечує понад 30% всього імпорту в Україну.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути призводять до збільшення логістичних витрат.
"Якщо ми, наприклад, говоримо про олійні культури, то для них це збільшення витрат не є настільки критичним. Для зерна це невигідно, оскільки вони (експортери) зазнаватимуть збитків. З іншого боку, якщо є крайня потреба отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо", – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно є складнішою, ніж у 2022 році та попередні роки, оскільки Росія значно посилила удари, які свідомо спрямовуються по всіх ланках логістичних маршрутів – складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах і навіть окремих машинах.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ) з 1 січня по 24 серпня цього року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, 69 атак – на судна за межами портів.
Що стосується атак на залізницю, то, за даними "Укрзалізниці", якщо за весь час війни ворогом було здійснено 6,1 тис. атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року – понад 1,5 тис.
Джерело новини: interfax.com.ua