Цю інформацію опубліковано на сайті МОН, повідомляє Укрінформ.
Зазначається, що оновлення документів зумовлене законодавчими змінами у сфері захисту прав дитини. Зокрема, підходи до визначення булінгу узгоджено з законом “Про охорону дитинства” та загальнодержавною системою реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми.
“Зміни сприятимуть своєчасному виявленню випадків насильства, прискореному реагуванню на них та наданню підтримки постраждалим дітям. Оновлені порядки також мають на меті створити в освітніх закладах уніфікований та чіткий підхід до запобігання насильству та реагування на подібні інциденти відповідно до чинного законодавства”, – йдеться в повідомленні.
Зокрема, запроваджено єдиний комітет для розгляду інцидентів насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування в освітніх установах діятиме єдиний підхід: один комітет розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого ставлення до дітей, включно з повідомленнями про булінг.
Також зафіксовано перелік ознак, що можуть вказувати на насильство. Серед них – економічний тиск (зокрема, позбавлення майна чи обмеження доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна чи фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, розповсюдження матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до нанесення ударів.
Визначено чіткі терміни для реагування на повідомлення про насильство. Керівник освітнього закладу повинен розглянути звернення протягом доби з моменту його реєстрації. У разі виявлення ознак насильства він зобов’язаний негайно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Факт булінгу встановлюється виключно судом, а не комісією. Натомість комісія оцінює обставини інциденту, визначає потреби дитини, організовує необхідну допомогу та приймає рішення, виходячи з принципу найкращих інтересів дитини.
Розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття — учасників колективу, до яких належать учні, студенти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Запроваджено обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не приносять очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, за необхідності, внести корективи.
Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлений порядок гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов’язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за присутності батьків або їхніх представників та практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків – за їхньою письмовою згодою).
Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два або більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня його скоєння, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
Кожен освітній заклад повинен створити власну систему запобігання насильству. Установи освіти зобов’язані затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству, визначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію звернень, забезпечити різні канали для звернень та вести облік усіх повідомлень. Найближчим часом МОН надасть методичні рекомендації для полегшення впровадження цих змін на практиці.
Повідомити про насильство стане простіше. Освітні заклади мають надати кілька способів подання звернень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно.
Ознайомитися з повним текстом наказу можна за посиланням.
Документ розроблено на виконання концепції розвитку психологічної служби, що реалізується з ініціативи МОН та за експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Технічну допомогу в реалізації концепції розвитку психологічної служби надає ЮНЕСКО.
Як інформував Укрінформ, Служба освітнього омбудсмана за перші шість місяців 2026 року отримала 168 звернень щодо насильства та дискримінації в освітніх установах.
Фото: freepik
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.ukrinform.ua