
Це особиста історія військовослужбовця, який захищає Україну, і він ділиться своїм досвідом війни, уникаючи офіційних звітів чи вигаданих історій, передає Укрінформ.
Видавці зазначають, що ця праця не є детальною реконструкцією бойових дій чи хронікою військових операцій. Автор не має на меті створити ідеалізований образ війни чи свого підрозділу. Натомість, він пропонує читачам щире свідчення – про людей, які свідомо взяли до рук зброю, про виснаження, страх, покладену відповідальність, взаємодопомогу між побратимами та пам’ять, що не згасає після завершення бойових дій.

Фото: yakaboo.ua
«Привиди Бахмута» розпочинаються словами: «Ця книга – не про таку війну, як її показують у новинах. Тут немає гучних слів і правильних фраз». Цей підхід пронизує весь текст. Автор описує не тільки бойову діяльність снайперів, але й внутрішній світ переживань війни: життя між виїздами на завдання, втрати товаришів, моменти відчаю та силу, що народжується з потужної взаємної підтримки.

Видання складається з 46 розділів, які можна сприймати як окремі новели. Вони охоплюють шлях підрозділу від його формування до відступу з Бахмута. У цих розповідях, поряд із бойовими сценами, з’являються реальні люди (товариші по зброї, медики, техніки, командири) – як ті, хто загинув, так і ті, хто вижив. Саме вони стають ключовими персонажами історії, адже, за словами автора, вона написана не про героїв, а про людей, які вчилися вести бойові дії, виживати та зберігати людяність.

Важливою темою книги є пам’ять. Публікація присвячена пам’яті загиблих побратимів автора – Вадима з позивним «Батько Тарас» та Олега з позивним «Хитрий». Наприкінці твору автор зізнається, що писав його не для того, аби щось довести, а щоб зберегти пам’ять без прикрас, такою, якою вона є. Саме тому «Привиди Бахмута» стають не лише особистими спогадами, а й способом передати голос тих, кого вже неможливо почути.

«"Привиди Бахмута" – це не просто книжка про снайперів та війну. Це розповідь про людей, яких війна змусила змінитися, навчила бачити смерть поруч і водночас цінувати життя як ніколи. Ми пройшли Бахмут, змінилися разом із війною і продовжили свій шлях. Ця книжка – про тих, хто залишився, про тих, кого вже немає, і про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє. Я хочу, щоб після цієї книги люди розуміли не лише, як ми воювали, а й заради чого ми вистояли і продовжуємо стояти», – ділиться «Привид».

Окрім тексту, книга містить QR-коди, що ведуть до фотографій, відео та додаткових матеріалів про діяльність підрозділу. Вони дозволяють читачеві візуалізувати людей та місця, згадані в розповіді, та розширюють документальний аспект видання.
«Привиди Бахмута: спогади снайпера» вже доступні для попереднього замовлення.
Як інформував Укрінформ, снайпер «Привид» підтвердив рекордне влучання в ціль на відстані чотирьох кілометрів.
Фото надано «Привидом»
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.ukrinform.ua
