Про це інформує Міністерство освіти та науки, повідомляє Укрінформ.
Зазначено, що це рішення передбачає перегляд чотирьох державних стандартів, які були затверджені у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках. Ці зміни мають на меті привести нормативну базу у відповідність до актуального законодавства, розширити самостійність освітніх закладів та забезпечити планомірний перехід до профільної середньої освіти, який розпочнеться з 2027 року.
Зокрема, враховуючи, що з 1 вересня 2027 року в Україні розпочнеться запровадження профільної середньої освіти, встановлено, що учні, які почали навчання до впровадження Нової української школи, матимуть змогу продовжити його відповідно до Державного стандарту 2011 року.
Крім того, було закріплено український компонент для дітей, які перебувають за кордоном, та на тимчасово окупованих територіях. До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додано окремі базові навчальні плани для класів та груп з українським компонентом.
У МОН підкреслили, що це рішення на державному рівні закріплює можливість для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованій території України, навчатися за програмами, що включають українознавчі предмети. Такі програми сприяють збереженню зв’язку дітей з українською системою освіти, одночасно уникнувши надмірного навантаження від навчання за двома повними освітніми програмами.
Водночас, у Державному стандарті базової середньої освіти було збільшено кількість навчальних годин для вивчення історії та громадянської освіти у 7–9 класах. Протягом цього навчального циклу загальна кількість годин, відведених на предмети освітньої галузі “Суспільствознавство”, у базовому навчальному плані збільшена на дві години.
Рішенням уряду також було приведено термінологію Державного стандарту базової середньої освіти у відповідність до сучасного законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. Зокрема, оновлено терміни, що стосуються учнів з особливими освітніми потребами.
У МОН роз’яснили, що акцент зміщується від опису медичного діагнозу дитини до визначення функціональних труднощів, з якими вона стикається під час навчання, а також необхідного рівня підтримки. Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватиметься термін «учні з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно були оновлені визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими випадками, коли дитина потребує додаткової допомоги.
Як підкреслюють у МОН, такий підхід дозволяє зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її медичним діагнозом.
Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні навчальні плани для різних типів освітніх закладів: академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які надають профільну середню освіту. Це має забезпечити однакові підходи до організації навчального процесу, незалежно від типу закладу.
Водночас, у Державному стандарті базової середньої освіти з’являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він надає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.
Для того, щоб школи могли належним чином організувати освітній процес з урахуванням усіх цих змін, протягом серпня Міністерство освіти і науки внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм, додали у МОН.
Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, очікується, що з 1 вересня до перших класів прийдуть 243,3 тис. дітей.
За даними порталу: www.ukrinform.ua