Ця інформація міститься у публікації Укрінформу під назвою «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України».
«Нам невідома назва народу, котрий мешкав у “Дикому Саду”. Раніше припускали, що це були кіммерійці, проте подальші розвідки спростували це припущення. Справа в тому, що кіммерійці – це перший народ на території сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки творам Геродота. Але коли вони прийшли зі Сходу, “Дикий Сад” вже існував», – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
Згідно з його словами, саме кіммерійці зруйнували «Дикий Сад». На той час вони вже перебували на вищому етапі розвитку: мали залізну зброю та інструменти, тоді як мешканці «Дикого Саду» використовували вироби лише з бронзи.
«Сьогодні я з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що «Дикий Сад» досяг такого високого рівня суспільного та економічного розвитку, що демонстрував усі ознаки формування державності. Крім того, підтвердилася гіпотеза про широку географію його торговельних зв’язків. Йдеться не тільки про Карпати та середню течію Дніпра, а й про Малу Азію та, можливо, Єгипет», – зазначив дослідник.
«Дикий Сад» функціонував у завершальний період бронзової доби – орієнтовно з 1250 по 950 рік до нашої ери. Його жителі займалися виготовленням предметів з бронзи та кераміки, а також обробкою кістки, каменю та шкіри.
Вибір місця для поселення був не випадковим. Воно розташовувалося на високому березі біля злиття річок Південний Буг та Інгул – саме там, де в давні часи проходили важливі водні торговельні шляхи. Ними доставляли різноманітні вантажі, зокрема й сировину для виробництва бронзи. Звідси, як переконані дослідники, і виник порт.
«Дикий Сад» припинив своє існування після Троянської війни та знищення Трої в XII столітті до н. е. Це означає, що поява кіммерійців збіглася в часі з «переселенням народів» або була його частиною.
Як раніше повідомлялося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за державної підтримки розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Оригінал статті: www.ukrinform.ua