>
В Україні нараховується приблизно 112 тисяч активних водіїв таксі, до яких додається близько 60 тисяч осіб, що періодично виконують замовлення. Водночас, легалізовані водії становлять лише приблизно 5,5% від загальної кількості. Ця неофіційна зайнятість призводить до щорічних недоотриманих державою близько 4,5 мільярдів гривень, як зазначається у дослідженні Київської школи економіки (KSE) щодо економічних наслідків реформи ринку ride-hailing в Україні.
Максим Терзі, дослідник Urban Research Center (KSE), під час минулотижневого круглого столу «Результати дослідження економічних ефектів реформи ринку ride-hailing в Україні», організованого Європейською бізнес асоціацією, повідомив, що протягом 2025 року в Україні було здійснено приблизно 235 мільйонів поїздок. Це на 15 мільйонів, або майже 7%, більше, ніж у 2024 році.
За його словами, враховуючи середню вартість однієї поїздки, яка становить 196 гривень, загальний обсяг ринку оцінюється приблизно в 46 мільярдів гривень, або близько 1 мільярда доларів США.
«Ринок зосереджений навколо кількох цифрових платформ, що дозволяє державі охопити більшість поїздок через обмежену кількість точок взаємодії», – додав Терзі.
Згідно з результатами дослідження, провідні платформи, Uklon та Bolt, спільно контролюють близько 85% ринку. Частка Uber за останні роки зменшилася приблизно до 7%, тоді як решта 8% припадає на місцеві цифрові платформи, традиційні служби таксі та інших учасників ринку.
Дослідження вказує на те, що до реєстрів внесено близько 9,5 тисяч транспортних засобів, допущених до пасажирських перевезень, що й призводить до частки легалізованих водіїв близько 5,5%.
На думку Терзі, Україні варто запозичити досвід інших країн щодо реформування ринку таксі. Це включає автоматизовану перевірку водіїв та транспортних засобів через API, створення єдиного реєстру водіїв і автомобілів, встановлення відповідальності платформ за допуск водіїв, автоматичний облік доходів з утриманням податків, а також забезпечення прозорості алгоритмічних рішень та блокувань.
Водночас, у дослідженні пропонується зберегти загальнодержавний рівень для правил, що стосуються реєстрації, безпеки, страхування, даних та платформ.
Зазначається, що практична реалізація передбачає функціонування єдиного реєстру та API, що забезпечить автоматизовану перевірку сертифікатів, технічного стану автомобілів та страхування без необхідності ручного введення даних. Допуск до роботи через платформу означатиме, що вона не передаватиме замовлення водієві без чинних документів і блокуватиме доступ після їх закінчення. Додаткові аспекти включають захист пасажирів та поетапне впровадження.
За словами Терзі, ризик несприйняття реформи водіями значною мірою залежить від фіксованих витрат, які вона накладає на них, де значну частку становить страхування.
Згідно з даними дослідження, активний водій здійснює близько 2 тисяч поїздок на рік. Отже, витрати на сертифікат, технічний контроль та страхування будуть відносно незначними в перерахунку на одну поїздку.
Натомість, спорадичний водій виконує приблизно 200-400 поїздок на рік. Тому аналогічні фіксовані витрати матимуть багаторазово більший вплив на прибутковість його діяльності.
KSE наводить приклад, що приблизна вартість страхування може сягати 20-45 тисяч гривень на рік.
У дослідженні представлено три сценарії впровадження реформи ринку таксі: песимістичний, базовий та оптимістичний. Песимістичний сценарій передбачає запуск реєстру лише наприкінці 2028 року, високі витрати на виконання вимог (зокрема, страхування), складний процес сертифікації та повільну легалізацію. За таких умов частина водіїв може залишити ринок або відкласти перехід у легальний сектор. До 2030 року близько 70% водіїв працюватимуть легально, кількість поїздок зменшиться до 228,5 мільйонів із середнім чеком 370,4 гривні, а бюджет отримає 5,9 мільярдів гривень.
Базовий сценарій передбачає запуск реєстру протягом 2027 року з його стабілізацією на початку 2028 року, помірні витрати та просту сертифікацію. За такого розвитку подій, до 2030 року близько 83% водіїв працюватимуть легально, кількість поїздок відновиться до 244 мільйонів із середнім чеком 341 гривня, що принесе бюджету 6,9 мільярдів гривень.
Оптимістичний сценарій передбачає, що до 2030 року частка легальних водіїв становитиме 90%, кількість поїздок зросте до 264,7 мільйонів при середньому чеку 337 гривень, а бюджет отримає 8,04 мільярда гривень.
Сергій Деркач, перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, під час круглого столу наголосив на важливості забезпечення державою однакових правил гри на ринку таксі, легальної діяльності всіх водіїв, безпеки транспортних засобів та страхування всіх поїздок.
За його словами, законопроєкт наразі проходить узгодження з державними органами.
«Я вже спілкувався з деякими членами комітету. Тому я переконаний, що ми маємо спільне розуміння щодо актуальності цього закону та необхідності роботи над ним», – додав Деркач.
Сергій Павлик, генеральний менеджер Bolt, у свою чергу, підкреслив зацікавленість компанії в повному врегулюванні ринку таксі та легалізації всіх водіїв. Він зазначив, що важливо встановити такий рівень регулювання, який дозволить зберегти якість послуг для всіх учасників ринку.
Він також додав, що реформа насамперед має бути спрямована на забезпечення безпеки пасажирів та створення справедливих умов праці для всіх учасників ринку.
«Як вже зазначалося, це справді, перш за все, питання безпеки та справедливості», – уточнив Павлик.
Раніше Деркач висловлював думку, що ухвалення Верховною Радою 9 червня закону про автоматичний обмін інформацією щодо доходів на цифрових платформах створить передумови для подальшого прийняття законопроєкту про реформування ринку таксі в Україні.
Провідні онлайн-сервіси таксі Uklon та Bolt у коментарях агентству «Інтерфакс-Україна» заявили, що ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ створює сприятливі умови для подальшої реформи ринку таксі. Вони висловили думку, що бажано провести її своєчасно, уникаючи запровадження надмірних норм, які могли б створити невиправдані перешкоди для входу на ринок.
Основна ідея реформи полягає у запровадженні нового статусу – «автомобільний самозайнятий перевізник», що дозволить водіям працювати без складної звітності та бюрократії.
Законопроєкт також визначає роль цифрових платформ перевізників, які «виступатимуть податковими агентами, перевірятимуть документи водіїв та нестимуть відповідальність за допуск нелегальних перевізників», як повідомив Олексій Кулеба, ексвіцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій.
Оригінал статті: interfax.com.ua