Про це у мережі Facebook поінформував генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Біля фундаментів Благовіщенського храму археологи знайшли залишки великої двоярусної дерев’яної конструкції та низку цінних предметів», — написав Олійник.
За його словами, серед знайденого — бронзові ваги, кістяна фішка для гри, залізний ключ, стремено, добірка кованих цвяхів, нагрудний хрестик, декоративні накладки, фрагменти каблучки та підвіски.
«Особливо вагомою знахідкою є срібна монета угорського короля Бели IV, а також торговельні пломби дорогочинського типу, які вказують на активні торговельні взаємини Галича із країнами Західної Європи», — додав Олійник.
Як зазначив посадовець, ці дослідження підтверджують, що ця частина стародавнього Галича була жвавим центром життя.
«Саме тут у різні періоди були виявлені ремісничі майстерні, житлова забудова, а також унікальний сакральний комплекс з фундаментами дерев’яної та мурованої церков Благовіщення, приміщенням для священика та некрополем біля церкви. Історичні записи згадують, що поселення Благовіщення функціонувало на цьому місці до XV століття», — зауважив Олійник.
Археологічні розкопки проводяться у селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки) — на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Експедицією керує науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Олег Мельничук. До роботи долучилися студенти-практиканти історичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Бела IV — правитель Угорщини та Хорватії (1235—1270), герцог Штирії (1254—1258) з династії Арпадів. Брав участь у конфлікті за австрійську спадщину. У 1241 році, під час навали монголо-татар, зазнав поразки у Битві на річці Шайо та відступив до Далмації. З 1242 року активно займався відновленням країни, і за 4 роки ліквідував наслідки монгольської навали, за що здобув прізвисько «другого засновника Угорщини».
Як інформувалося, поблизу Галича були знайдені артефакти, що датуються часами трипільської культури.
Фото: Володимир Олійник/Facebook
Дізнатися більше на: www.ukrinform.ua