” data-title=”Дефіцит працівників стимулює молочні ферми до роботизації” data-url=”https://kurkul.com/news/41728-kadroviy-defitsit-zmushuye-molochni-fermi-perehoditi-na-robotizatsiyu”> Дефіцит працівників стимулює молочні ферми до роботизації
Молочна галузь України переживає складні часи: в секторі спостерігається гостра нестача фахівців, зростання вартості електроенергії та необхідність приведення діяльності у відповідність до європейських норм.
Фахівці прогнозують, що в найближчі роки збережуть конкурентоспроможність лише ті господарства, які вкладатимуть кошти в роботизовані системи, автоматизовані процеси та підвищення загальної ефективності виробництва. Про це детальніше висвітлено у спеціальному проєкті «Молочний парадокс: корів менше, надоїв більше, а в супермаркетах — імпорт» на Kurkul.com.
Отже, сьогодні молочне тваринництво України стоїть перед низкою надзвичайних викликів:
Критична нестача кадрів. Процеси мобілізації та еміграції призвели до серйозного дефіциту кваліфікованих співробітників. За даними Асоціації виробників молока (АВМ), найбільш затребуваними є оператори машинного доїння, ветеринари, зоотехніки, водії та оператори сільськогосподарської техніки, а також технічні спеціалісти з обслуговування сучасного обладнання.
«З огляду на це, автоматизація та впровадження роботизованих рішень стають не тільки шляхом до підвищення продуктивності, але й нагальною потребою. Системи роботизованого доїння, автоматизоване годування, цифровий моніторинг стану здоров’я худоби та застосування елементів штучного інтелекту дозволяють значно скоротити залежність від ручної праці. Однак, такі технології вимагають значних інвестицій та висококваліфікованого персоналу для їх експлуатації. Тому без доступних програм фінансування темпи модернізації можуть виявитися недостатніми», — зазначає керівниця проєктів по співпраці із переробними підприємствами АВМ Олена Жупінас.
З думкою експертки погоджується Олексій Антонов з GEA Group AG. Він підкреслює, що все більше господарств розглядають варіант роботизованого доїння саме через дефіцит робочої сили.
«Зазвичай, господарства з невеликою кількістю поголів’я, де функції управління виконує сам власник, обирають рішення з добровільним автоматизованим доїнням. А великі, структуровані агропідприємства з поголів’ям від 1000 і більше великої рогатої худоби (ВРХ), звертають увагу на групове автоматизоване доїння, яке може бути реалізоване як лінійними системами DairyRobot R9650, так і роботизованими каруселями DairyProQ. Кожен обирає свій індивідуальний стиль управління», — додає він.
Рекомендовано до прочитання: Команда Latifundist Media дослідить сучасний стан молочної галузі України
Енергетична залежність. Молочна ферма функціонує в режимі безперервного циклу. Процеси швидкого охолодження молока та забезпечення належної вентиляції у великих тваринницьких приміщеннях потребують величезних обсягів енергії. Перехід на альтернативні джерела (біогазові установки, потужні сонячні електростанції) вимагає значних капіталовкладень.
Вимоги євроінтеграції. Наближення до стандартів Європейського Союзу зобов’язує українських виробників суворо дотримуватися екологічних норм (утилізація відходів тваринництва, зменшення викидів метану) та європейських стандартів щодо добробуту тварин (animal welfare), що значно збільшує витрати на будівництво нових об’єктів.
Хто вистоїть і за рахунок чого?
Майбутнє ринку належить виключно високоефективним учасникам. Основними інструментами для виживання стануть: роботизація (впровадження роботів-доярів для вирішення проблеми дефіциту персоналу), модернізація систем годівлі за допомогою штучного інтелекту та суворий комп’ютерний облік показників стада. Господарства з низькою продуктивністю, де надої становлять менше 7 тис. кг молока від однієї корови, неминуче залишать ринок.
Український молочний бізнес впевнено прямує шляхом «американізації». Це означає остаточне домінування промислових мегаферм з поголів’ям від 1000 до 5000 і більше дійних корів. Лише такі величезні масштаби дозволяють знизити адміністративні та операційні витрати на кілограм виробленого молока, збудувати власні комбікормові потужності, встановити передові системи автоматизації та диктувати власні умови співпраці переробним підприємствам.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: kurkul.com