Україна мусить і надалі відстоювати доступ своїх експортерів на закордонні ринки та прагнути до розширення квот – “Інтерпайп”

Україна повинна продовжувати відстоювати доступ своїх експортерів до зарубіжних ринків, особливо до ринку Євросоюзу, наголосила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук під час онлайн-дискусії “Від зими до зими: як українська економіка відновлюється?”, організованої Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).

Як зазначає компанія, протягом повномасштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” був змушений постійно пристосовуватися до численних викликів: від військових загроз, пов’язаних із близькістю до лінії фронту, до енергетичних проблем та дефіциту кваліфікованих кадрів. З 1 липня поточного року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот для імпорту сталі, для групи розпочався новий етап випробувань.

Уточнюється, що за перші 22 дні липня компанія вже вичерпала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. У зв’язку з цим “Інтерпайп” знову закликає Єврокомісію якомога швидше виправити свою технічну помилку, яка виникла через використання даних Євростату, відмінних від офіційних, при прийнятті регламенту. Внаслідок цього річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися правильні дані.

“Компанія досить обережно оцінює можливості переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю використали свою квоту в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне посилення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів”, – зазначила Сидорук.

Вона висловила надію, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить захищати доступ експортерів до зовнішніх ринків та врегулює питання функціонування Торгового представника.

“Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходження валюти, а цю валюту країна може отримувати насамперед на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.

Як було повідомлено раніше, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку і сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно із заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання “Інтерпайп” сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти продуктових категоріях загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.

“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на обсяг квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, за власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, ухваленим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – йдеться у заяві.

Також було уточнено, що для категорії безшовних труб Україні було встановлено річну квоту обсягом 80,670 тис. тонн. Проте протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра ґрунтується на помилці у даних: значна частина українського експорту до ЄС у 2022-2024 роках, як підтвердив Євростат, не була повністю врахована у базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися коректні дані.

Окрім цієї технічної проблеми, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційного режиму для України, яка є країною-кандидатом на вступ до ЄС і стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, при розрахунку частини квот, що застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як до провідних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до інших партнерів по СОТ, без диференціації, яка прямо передбачена регламентом.

“Інтерпайп” розглядає поточний обсяг євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує працювати в прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх родин та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому аспекті Україна явно не є частиною проблеми”, – заявив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.

Він, як генеральний директор компанії “Інтерпайп”, яка страждає від війни, очікує, що Єврокомісія внесе коригування до даних у категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.

“Інтерпайп” – це українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії експортується до понад 50 країн світу через мережу торговельних представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.

У структуру компанії входять шість промислових об’єктів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії становить приблизно 9,5 тисяч осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук та члени його родини.