Українці мають найбільшу культурну схожість з поляками, проте це не виключає бізнес-ризиків – згідно з дослідженням.

Відповідно до дослідження, проведеного аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці виявилися найближчими до поляків за культурними характеристиками серед основних категорій іноземних співробітників.

“За підсумками дослідження, яке було присвячене особливостям функціонування мультикультурних колективів у Європі, найменшу культурну віддаленість від польської моделі демонструють українці — 13 пунктів зі 100. Наступні позиції зайняли білоруси (17 пунктів), грузини (24 пункти), філіппінці (38 пунктів) та колумбійці (44 пункти). Аналітики зауважують, що українці та білоруси, завдяки схожим культурним моделям, загалом легше адаптуються до польських команд”, — зазначається у дослідженні.

Автори дослідження вважають, що здатність ефективно працювати в різнорідному культурному середовищі найближчими роками стане однією з ключових компетенцій як для працівників, так і для організацій, які прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.

Наприклад, як засвідчують результати, відмінності існують навіть між українцями та поляками, що може впливати на щоденну діяльність. Так, українці у неформальному спілкуванні виявляють певну прямолінійність, проте у взаємодії з керівництвом частіше уникають відкритого висловлення незгоди. Критику вони нерідко сприймають персонально, а від керівника очікують не тільки контролю, але й підтримки команди. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.

З огляду на це, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко застерігає, що навіть незначні культурні розбіжності можуть позначатися на продуктивності команд, мотивації співробітників та рівні довіри всередині компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”, — стверджує вона.

За оцінками аналітиків, найбільші труднощі виникають не через мовні бар’єри, а через відмінності у розумінні ролі керівника, способів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній управляти цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або має наміри працювати на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, — зазначає Кіріченко.

Тому на основі проведеного дослідження було сформульовано рекомендації для роботодавців. До них належать: стандартизація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, інтеграція багатонаціональних команд та попередження формування ізольованих національних груп у межах колективів.

У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає чинником операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.

Дослідження охопило п’ять найбільш чисельних груп іноземних співробітників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма параметрами: п’ять комунікативних та п’ять соціально-релігійних, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів було сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.