Незвичайна теорія: Чому “грубіяни” краще справляються з кредитами, ніж “доброзичливці”?
Існує поширена думка, що характер позичальника безпосередньо впливає на його фінансову відповідальність. У Сполучених Штатах Америки роботодавці нерідко вимагають від кандидатів на посаду надати дані кредитного скорингу – показники їхньої кредитоспроможності. Багато компаній переконані, що низькі кредитні бали свідчать про невідповідальність або схильність до крадіжок.
Проте, нове дослідження американських науковців з Техаського університету спростовує ці уявлення. Вони провели опитування серед 130 осіб віком від 30 до 40 років та ретельно проаналізували їхні кредитні історії. Результати показали відсутність прямого зв’язку між поганою кредитоспроможністю та схильністю до крадіжок. Натомість, були виявлені цікаві закономірності: люди з м’яким та покладистим характером частіше виявляються ненадійними позичальниками, тоді як різкі та незговірливі особи демонструють вищу кредитоспроможність.
“Ми помітили, що у доброзичливих людей кредитні бали значно нижчі, ніж у тих, кого можна назвати грубіянами. Справа в тому, що неконфліктний характер добродушних людей не дозволяє їм відмовлятися від різноманітних пропозицій банківських працівників, коли ті пропонують додаткові послуги чи вигідні ставки. Доброзичливці часто стають поручителями для своїх родичів чи друзів. А ось люди з непростим характером не відчувають моральних перешкод, щоб відмовитися від невигідних пропозицій”, – пояснює Джеремі Бернерт, професор Школи бізнесу Техаського університету.
Отже, виходить, що роботодавці можуть помилитися, вважаючи кредитоспроможного кандидата добропорядним працівником, і натомість отримати “грубіяна”. До речі, про негативний вплив грубості на робочому місці писали дослідники з факультету прикладної психології Абердинського університету у Великій Британії. Вони вважають, що навіть спостерігачі конфліктів, де один співробітник виявляє грубість до іншого, вибиваються з ритму роботи. Водночас, грубість – це палиця з двома кінцями: сам кривдник також не зможе працювати на повну потужність і не застрахований від фатальних помилок у прийнятті рішень.
Під грубістю тут розуміють будь-яку неетичну поведінку. Це може бути використання фраз на кшталт “Мені взагалі байдуже, що ви думаєте” або “Припиніть нісенітниці”, а також ненормативна лексика. Навіть завуальована грубість, як-от висловлювання “Не ображайтеся, але…” створює нездорову атмосферу в колективі та порушує нормальний робочий процес. При цьому співробітник, якого образив “грубіян”, може не тільки засмутитися і через це помилитися, але й іноді свідомо помститися кривднику, допустивши навмисну недбалість.
На противагу цьому, професор менеджменту Єгуда Барух з Університету Східної Англії стверджує, що висловлювання на межі, а іноді й за межею фолу, згуртовують співробітників і зміцнюють корпоративний дух. У своєму дослідженні під назвою “Використання ненормативної лексики на роботі та толерантна культура управління: коли асоціальне стає соціальним, а грубість – нормою”, він констатував, що, забороняючи своїм підлеглим використовувати нецензурну лайку, керівники розривають ключові зв’язки між працівниками, що вкрай негативно впливає на їхню мотивацію.
Дмитро ПОЛЕНОВ
Порада від Вісті в Україні:
Це дослідження кидає виклик усталеним уявленням про зв’язок характеру та фінансової надійності. Воно може бути корисним для роботодавців, які прагнуть глибше зрозуміти психологію кандидатів, а також для самих людей, щоб краще усвідомити, як їхні особистісні риси можуть впливати на фінансові рішення.
Джерело новини: dvorec.ru