За інформацією Укрінформу, про це Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив у соціальній мережі Facebook.
«Трохи більше року тому ми розпочали це розслідування, щоб знайти відповідь на запитання, яке турбувало тисячі українців: чи були кошти, пожертвувані людьми на лікування, використані за призначенням. Сьогодні слідство зробило ще один значущий крок», – зазначив Кравченко.
Згідно з даними розслідування, кошти, перераховані громадянами, згодом проходили через складну систему фінансових транзакцій. Вони переводилися за допомогою криптовалютних платформ Binance та WhiteBIT, розподілялися на понад 1 170 банківських карток інших осіб, конвертувалися у криптовалюту USDT та переміщувалися між численними криптогаманцями.
За версією слідства, усе це було зроблено з метою ускладнення виявлення походження коштів та приховування їх подальшого руху.
«Загальний обсяг проаналізованих фінансових операцій перевищує 162,5 мільйона гривень. Ці обставини підтверджені висновком судової експертизи. Під час розслідування встановлено й нових постраждалих. Якщо під час повідомлення про першу підозру їх було 34, то сьогодні вже 96. Розмір встановлених збитків зріс з 1,3 мільйона гривень до понад 2 мільйонів гривень», – поінформував Кравченко.
За його словами, підозрюваний співпрацює зі слідством, надає необхідні роз’яснення та повністю визнає свою провину у злочинах, що йому інкримінуються.
Кравченко додав, що досудове розслідування за фактами шахрайства та відмивання майна, вчинених в особливо великих розмірах, завершено. Після надання доступу до матеріалів стороні захисту, обвинувальний акт буде передано до суду.
«Але це не завершення роботи. В окремому кримінальному провадженні ми продовжуємо встановлювати повний шлях руху коштів, усіх осіб, які могли бути залучені до фінансових операцій, а також фактичних користувачів криптогаманців, через які проходили гроші», – розповів Кравченко.
Перевіряються також інші фінансові операції, які наразі не охоплені висунутими підозрами.
«Якщо будуть виявлені інші особи, причетні до цієї схеми, кожна з них понесе відповідальність згідно із законом. Довіра людей не може стати інструментом для незаконного збагачення», – підкреслив Кравченко.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2026 року Печерський районний суд Києва продовжив на два місяці запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту для Назарія Гусакова, якого підозрюють у шахрайському зборі коштів нібито на лікування СМА.
Фото: Olesi Kay
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.ukrinform.ua