Фізичні навантаження сповільнюють плин часу: наукове пояснення

Нове дослідження, проведене британськими науковцями, підтверджує те, що багато хто з нас відчуває на власному досвіді: фізична активність ніби “уповільнює” біг часу. Вчені провели цікавий експеримент за участю 33 дорослих, які регулярно займаються спортом. Під час випробування учасники долали дистанцію 4 кілометри на велотренажері у віртуальній реальності. Це відбувалося в трьох сценаріях: поодинці, у компанії віртуального супутника та в умовах змагальної гонки. Головне завдання – з’ясувати, чи впливає на сприйняття часу сама фізична робота, чи присутність суперника.
Перед кожним тренуванням, під час нього та після завершення, учасників просили оцінити рівень навантаження за десятибальною шкалою. Також їм потрібно було визначити момент, коли, на їхню думку, минуло 30 секунд. Результати виявилися показовими: під час тренування учасники натискали кнопку “стоп” у середньому на 28-й секунді. Натомість до та після тренувань ця позначка припадала на 31-у секунду. Це чітко вказує на те, що під час фізичної активності час суб’єктивно сприймався як більш повільний.
Цікаво, що поява віртуального суперника суттєво стимулювала учасників: у змагальному режимі вони долали дистанцію швидше, ніж під час індивідуальної поїздки або з “приятелем”. Однак, парадоксально, ані зростання навантаження, ані присутність “суперника” не впливали на зміну сприйняття часу. Воно спотворювалося однаково як під час змагань, так і під час звичайного тренування.
Наявність сильної мотивації, навпаки, пришвидшує відчуття плину часу, навіть якщо тренування є виснажливим.
Це дає підстави припускати, що ключовим чинником є сама фізична діяльність, а не її інтенсивність. Варто зазначити, що попередні дослідження вже вказували на те, що вправи з високим, заздалегідь встановленим навантаженням можуть спотворювати сприйняття часу ще сильніше. Це свідчить про важливість типу тренування: чи регулює навантаження сама людина, чи його встановлює тренер.
З погляду нейропсихології, причини спотворення відчуття часу під час фізичних вправ можуть бути пов’язані зі зміною фокусу уваги. Під час навантаження людина стає більш чутливою до тілесних відчуттів, і мозок реєструє більше сигналів, що надходять від тіла, за одиницю часу. Це може суб’єктивно “розтягувати” сприйняття моменту. Однак це пояснення не є вичерпним. Професор соціальної психології Філіп Гейбл вважає, що основну роль відіграє мотивація: при так званій “мотивації уникнення” – бажанні припинити неприємну дію – час відчувається як затягнутий. На противагу цьому, при “мотивації наближення”, коли ми прагнемо досягти бажаного результату, час, навпаки, “летить”.
Вибір фізичної активності до душі та наявність однодумців дозволять отримати максимум користі від занять спортом.
Простіше кажучи, коли вправа сприймається як виснажлива, майже нестерпна, мозок уповільнює відчуття часу, можливо, як своєрідний захисний механізм. Це може мати практичне значення: правильний підбір інтенсивності та форми тренування здатний не лише підвищити його ефективність, а й зробити заняття суб’єктивно “коротшими”. Науковці радять використовувати таймери, щоб не припиняти тренування завчасно, а також обирати такий темп і вид занять, який допомагає уникнути внутрішнього опору.
Порада від Вісті в Україні:
Ця інформація буде корисною для всіх, хто займається спортом або планує почати. Розуміння того, як працює наше сприйняття часу під час фізичних навантажень, допоможе зробити тренування більш приємними та ефективними. Обирайте активності, які вам до вподоби, і пам’ятайте, що правильна мотивація – це ключ до успіху!
За матеріалами: dvorec.ru
