Емоційні реакції в конфліктах: як сльози та крик впливають на репутацію
Американські науковці провели серію експериментів, щоб з’ясувати, як різні емоційні прояви під час конфлікту – крик, сльози чи спокійна витримка – позначаються на репутації всіх учасників протистояння. Дослідження охопило понад 3000 дорослих мешканців США.
Як оцінювали учасники конфліктів?
Перші три етапи дослідження передбачали представлення учасникам гіпотетичних конфліктних сценаріїв. Це могли бути ситуації, пов’язані з незадовільною оцінкою роботи, суперечками через спільний проєкт, глузуваннями колеги, романтичними розбіжностями чи напруженістю у спортивній команді. Персонажі цих ситуацій реагували на конфлікт по-різному: хтось зривався на крик, хтось плакав, а хтось демонстрував стоїцизм – зберігав спокій, висловлював вдячність опоненту за його точку зору або просто ігнорував проблему.
Від учасників дослідження вимагалося оцінити професіоналізм обох сторін конфлікту, їхню цінність як соціальних партнерів, а також ступінь, до якого кожен заслуговував на похвалу чи осуд.
Результати досліджень: неочікувані висновки
У всіх трьох експериментах чітко простежувалася одна закономірність: людина, яка зберігала спокій, оцінювалася значно позитивніше порівняно з тією, що плакала. Персонаж, який кричав, отримував найгірші репутаційні оцінки.
Проте, коли йшлося про репутацію опонента, картина змінювалася. Якщо одна зі сторін плакала, її конфліктного партнера оцінювали набагато суворіше, ніж тоді, коли персонаж кричав або зберігав самовладання.
Сльози завдають репутаційної шкоди не тому, хто плаче, а його опоненту.
Це свідчить про те, що сльози під час суперечки створюють унікальний репутаційний тягар саме для опонента людини, яка плаче. Натомість крик, хоч і був значно невигідним для того, хто кричав, не завдавав такого відчутного удару по репутації його суперника. Це наштовхує на думку, що гнівні прояви, хоч і можуть виконувати інші функції, наприклад, залякування, проте не підривають соціальний статус опонента так само ефективно, як це роблять сльози.
Самооцінка та очікування учасників
У другому дослідженні 383 учасники уявляли себе в конфліктних ситуаціях на робочому місці чи в команді. Вони оцінювали ймовірність власної реакції спокоєм, плачем або криком як у публічних, так і в приватних умовах. Крім того, вони прогнозували, як кожна з цих реакцій вплине на їхню власну репутацію та репутацію партнера по конфлікту.
Учасники вважали, що саме спокійний стан допоможе їм виглядати найбільш професійно. Натомість, плач чи крик, на їхню думку, могли серйозно зашкодити їхньому соціальному статусу. При цьому вони очікували, що саме сльози завдадуть найбільшої шкоди репутації їхнього конфліктного партнера.
Спогади про минулі конфлікти
Третій етап експерименту охопив 633 учасників, які пригадували реальні конфлікти зі свого минулого, коли їхній партнер по суперечці плакав, кричав або зберігав спокій. Результати показали, що коли партнер плакав, учасники відчували значно сильніший рівень провини. Також вони припускали, що нейтральні спостерігачі засудили б їх найсуворіше саме в такій ситуації.
Виявилося, що найкраща “зброя” у суперечці – це стоїцизм.
«Плач створює репутаційні ризики для конфліктних партнерів, але також шкодить репутації того, хто плаче, тоді як спокійний стан захищає репутацію, але створює менше перешкод для опонентів», – підсумовує автор дослідження, науковий співробітник Університету Пенсільванії Зіхань Ян. Автори роботи також наголошують, що культурні норми та очікування можуть впливати на сприйняття емоцій, тому рекомендують подальше вивчення цих питань у різних культурних групах.
Порада від Вісті в Україні:
Це дослідження пропонує цінний інсайт для розуміння динаміки міжособистісних конфліктів. Здобуті знання допоможуть вам краще керувати власними емоціями та прогнозувати реакції інших, що може бути надзвичайно корисним як у професійному, так і в особистому житті для збереження позитивної репутації.
Оригінал статті: dvorec.ru