М’ясорубка у відкритих водах: українські морські дрони штурмують ворожі кораблі

“Мореплавство Смерті”: Як людське життя стає “розхідним матеріалом” у відкритому океані

Вісім днів до найближчої землі, на борту тайванського судна у 2019 році. 22-річного індонезійця Сугіаму знайшли мертвим у його каюті. Напередодні трагедії молодик відпрацював 18-годинну зміну, а потім зазнав удару по голові, оскільки керівництво вважало його роботу надто повільною.

Цей випадок, на жаль, не є поодиноким. Дослідниці Крістіна Стрінгер та Саллі Йеа провели глибокий аналіз статистики щодо 55 індонезійських моряків, які загинули або зникли безвісти на суднах Східної Азії в період з 2015 по 2022 рік.

Шокуюча статистика: Ціна людського життя в морі

Оприлюднені дані свідчать про жахливі реалії:

  • 12 моряків загинули внаслідок нелюдських умов праці.
  • 19 осіб померли через несвоєчасне надання або повну відмову в медичній допомозі.
  • П’ятеро осіб пішли з життя через банальне зневоднення та недоїдання.
  • Двоє моряків вдалися до суїциду.
  • Ще двоє були забиті до смерті.
  • У 15 випадках причину смерті навіть не було офіційно зафіксовано.

Цікаво, скільки офіційних розслідувань було проведено щодо цих 55 смертей? Лише чотири.

“Некрополітика”: Коли люди стають “витратним матеріалом”

У наукових колах це явище називають “некрополітикою” – коли влада та бізнес визначають, хто має право на життя, а хто є лише “розхідним матеріалом”. Простіше кажучи, це своєрідний “конвеєр”, де ізоляція в океані перетворює працівників на об’єкти, що не мають цінності.

Відкриті морські простори – це справжня юридична “чорна діра”. Судна можуть роками перебувати далеко від будь-яких перевірок, а капітан на борту фактично стає верховною владою – суддею і катом одночасно.

Задля максимізації прибутку працівників змушують працювати на межі виснаження протягом місяців. Компанії ж без особливих зусиль уникають відповідальності, маскуючись за складнощами міжнародних юрисдикцій. У таких умовах смерть стає не трагічною випадковістю, а закономірним результатом функціонування системи.

Наступним етапом дослідження стане вивчення долі сімей загиблих рибалок. Зазвичай їх очікують роки бідності та безрезультатні судові процеси, адже ніхто не бажає виплачувати належні компенсації. Поки влада капітанів залишається абсолютною, а закони на морі не діють, людське життя, на жаль, залишається безцінним.

Порада від Вісті в Україні:

Ця інформація підкреслює важливість уваги до прав та умов праці працівників морської галузі, особливо тих, хто працює в умовах міжнародного найму. Розуміння таких системних проблем допомагає нам вимагати більшої прозорості та відповідальності від компаній і урядів, аби запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

Джерело новини: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *