Прокрастинація: Чи може зволікання стати перевагою?

Всім давно відомо, що постійне відкладання важливих завдань на потім суттєво ускладнює життя людини, заважаючи навчанню, кар’єрному зростанню та навіть побудові стосунків. Більше того, науковці дійшли висновку, що така схильність може мати генетичні корені. Однак команда дослідників з Мельбурнського університету RMIT під керівництвом Лорен Сейлінг поставила під сумнів загальноприйняту думку, дослідивши, чи може зволікання мати позитивні наслідки в певних обставинах. Адже ті, хто завжди поспішає все виконати вчасно, стикаються зі своєю проблемою – вони «прекрастинують», тобто реагують настільки швидко, що допускають помилки та не встигають розглянути всі доступні варіанти.

Дослідження та його учасники

У дослідженні взяли участь 260 осіб. Учасники заповнювали анкети, що оцінювали їхню схильність до відкладання справ, рівень терпимості до фрустрації та здатність до «дивергентного мислення» – тобто вміння знаходити декілька рішень для одного завдання. Крім того, учасники пройшли так званий «блікет-тест» – логічне завдання, де потрібно було визначити, які комбінації кубиків Lego активують спеціальний детектор.

Цікаві результати дослідження

Отримані результати виявилися доволі інтригуючими. Люди, схильні до прокрастинації, продемонстрували вищу стійкість до фрустрації, тобто їх менше дратувала затримка у розвитку подій. Вони також отримали вищі бали в тестах на дивергентне мислення та краще впоралися з логічною задачею. Автори дослідження зазначають, що «прокрастинатори демонструють в процесі вирішення проблем дослідницький підхід, який нагадує дитячий».

• Однією з типових проблем прокрастинаторів є накопичення невиконаних завдань, які потім доводиться вирішувати в авральному режимі.

Активна проти пасивної прокрастинації

Науковці наголошують на важливості розрізнення між «активною» та «пасивною» прокрастинацією. Пасивний прокрастинатор просто відкладає справи без вагомих причин. Активний же прокрастинатор навмисно вичікує до останнього моменту, і таке «свідоме зволікання» може перетворитися на когнітивну перевагу – людина встигає ретельніше обміркувати більше варіантів.

Застереження та висновки

Однак, автори дослідження закликають не використовувати його результати як виправдання власної необов’язковості. Важливо пам’ятати, що дослідження не враховувало соціальних наслідків прокрастинації: якою б творчою не була людина, яка постійно запізнюється, очікування все одно виснажує оточуючих і може порушувати їхні плани.

У цьому дослідженні є важливий урок і для тих, хто звик виконувати все завчасно. Можливо, варто запитати себе: чи не втрачаєте ви радість неквапливого роздуму через надмірну зосередженість на пунктуальності? Іноді, щоб думка дозріла, їй просто потрібен час – і не варто поспішати. Адже творчий процес не завжди підкоряється розкладу, а невелика «гра» з ідеями може виявитися значно кориснішою, ніж миттєва реакція.

Порада від Вісті в Україні:

Цікаве дослідження показує, що зволікання не завжди є негативним явищем. Для тих, хто часто відкладає справи, це може бути нагадуванням про потенційну перевагу активного, усвідомленого зволікання, яке сприяє глибшому мисленню. А для тих, хто все робить заздалегідь, – це заклик додати трохи гнучкості та дозволити собі не поспішати, щоб краще обміркувати ідеї.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: dvorec.ru